НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

35-та сесія селищної ради                                          сьомого скликання

від ___ ________________2018 року

 

 

Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки у власність

 

 

Розглянувши заяви: Опанасюк О.Т., Пухтєєва Р.І., щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій", ст. 12, 38, 39, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Надати (відмовити у наданні) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину:

- Опанасюк Опанасії Трохимівні, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Пухтєєвій Раїсі Іванівні, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, ряд 5, № 61 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

2. Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є комерційним ризиком замовника.

3. Замовникам надати до селищної ради погоджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для затвердження його на сесії селищної ради та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

                

Селищний голова                                          З.Г. Гончаренко

 

УКРАЇНА 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА 

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ   ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ №

 

 

35-та сесія селищної ради                                           сьомого скликання

від  квітня 2018 року 

 

Про затвердження детального

плану території

 

Заслухавши голову постійної комісії Остапчука П.І., який ознайомив із  заявою Панасюка Р.Г. та детальним планом території, враховуючи рекомендації громадських слухань, враховуючи рекомендації комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та обговоривши дане питання, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 19, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про землеустрій», Земельного Кодексу України,  Новогуйвинська селищна рада

 

ВИ РІШИЛА:

 

         Затвердити містобудівну документацію «Детальний план території під розміщення об’єкта торгівлі на земельній ділянці в смт. Озерне по вул. Авіаційній між БУ-3 та котельнею.

        

             Селищний голова                                           З. Г. Гончаренко

 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

 

35-та сесія селищної ради                                           сьомого скликання

від ___ ________________2018 року

 

 

Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки у власність

 

 

Розглянувши заяви: Дембровського Я.Б., Дембровського Б.Б.,  Дембровського Я.Б., Красуцького А.С., Воєвуцького В.Ю., Воєвуцької Н.О., щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій", ст. 12, 38, 39, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Надати (відмовити у наданні) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину:

- Дембровському Ярославу Броніславовичу, орієнтовною площею 0,0194 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Гуйва, вул. Зелена на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Дембровському Богдану Броніславовичу, орієнтовною площею 0,0475 га для ведення особистого селянського господарства в смт. Гуйва, вул. Зелена на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Дембровському Ярославу Броніславовичу, орієнтовною площею 0,0823 га для ведення особистого селянського господарства в смт. Гуйва, вул. Зелена на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Красуцькому Анатолію Станіславовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, ряд 7, № 20 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Воєвуцькому Віктору Юрійовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, № 8 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Воєвуцькій  Наталії Олександрівні, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, № 5 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

2. Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є комерційним ризиком замовника.

3. Замовникам надати до селищної ради погоджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для затвердження його на сесії селищної ради та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

 

Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

 

УКРАЇНА 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА 

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ

 

Р І Ш Е Н Н Я № ___

 

 

___- а сесія селищної ради                                           сьомого скликання

 

від __ _______2018 року  

 

 

Про затвердження Статуту територіальної громади 

Новогуйвинської селищної ради

 

 

Розглянувши статут територіальної громади Новогуйвинської селищної ради у новій редакції, керуючись ст.25, п.48 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Новогуйвинська селищна рада

 

 

 

В И Р І Ш И Л А

1.Затвердити Статут територіальної громади Новогуйвинської селищної ради (Статут додається).

2.Виконавчому органу селищної ради подати Статут для проведення державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства.

 

Селищний голова                                                                З.Г.Гончаренко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Рішенням № _____ «___» сесії

 

Новогуйвинської селищної ради

 

сьомого скликання

 

«____» __________від 2018 року                                                  

 

селищний голова __________ З.Г.Гончаренко

 

 

СТАТУТ

Територіальної громади

Новогуйвинської селищної ради

(нова редакція)

 

 

смт. Новогуйвинське 

 

2018р.

 

ПРЕАМБУЛА

 

Цей Статут визначає систему органів місцевого самоврядування в Новогуйвинській селищній раді, їх функції та повноваження, права та обов'язки членів селищної територіальної громади, посадових осіб місцевого самоврядування, форми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, основні напрями розвитку селищної територіальної громади, а також встановлює порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою. Статутом встановлюється порядок реалізації гарантованого Конституцією та законами України права на здійснення місцевого самоврядування, зокрема в майновій та фінансовій сферах.

 

Цей Статут приймається та затверджується Новогуйвинською селищною радою, висловлюючи волю та інтереси жителів смт. Озерне, Новогуйвинське, Гуйва. Статут розроблюється і погоджується з територіальною громадою Новогуйвинської селищної ради та реєструється в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

 

Статут є основним нормативно-правовим актом самоврядування територіальної громади Новогуйвинської селищної ради та за своєю юридичною силою є вищим від актів селищної ради, селищного голови, інших органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення.

 

Р О З Д І Л І

 

Загальні положення

 

Стаття 1. Загальна характеристика Новогуйвинської селищної ради

 

В склад Новогуйвинської селищної ради входять три селища міського типу – це Гуйва, Новогуйвинське, Озерне. Вся територія селищної ради відноситься до лісостепової зони, де більшу частину площ займають ліси. Клімат помірно-континентальний, зима в основному тепла, літо нежарке. Тут росте чимало різних порід дерев, але переважають сосна, ялина, дуб, береза. Є кілька природних і штучних водойм. В низинах і вздовж берегів річки Гуйва місцевість болотиста.      

На території сучасних селищ Гуйва і Новогуйвинське до війни розташовувалася 5 Кавалерійська дивізія 30 Кавалерійського корпусу комкору М.М. Криворучка. Під час тимчасової Німецько-фашиської окупації на території селищної ради діяли партизанські диверсійні групи. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 154 уродженця Новогуйвинської селищної ради, сім з них загинуло, 147 відзначено урядовими нагородами. 

Селища являють собою військові містечка забудовані багатоквартирними будинками. Всього їх нараховується 135, в яких знаходиться 4058 квартир. 

Чисельність наявного населення по Новогуйвинській селищній раді – 16860 чол. 

В.т.ч.: смт Озерне – 8500 чол. 

смт Новогуйвинське – 7500 чол. 

смт Гуйва – 860 чол.

До 1963 року такої території, яку нині обіймає селищна рада, не існувало. Тут знаходились три населені пункти, які по адміністративному поділу належали різним сільським радам: смт Гуйва – Зарічанській сільській раді, смт Новогуйвинське – Сінгурівській сільській раді, смт Озерне – Пісківській сільській раді. Саме на основі цих населених пунктів 7 січня 1963 року рішенням виконкому Житомирської обласної ради народних депутатів було створено Гуйвинську селищну раду народних депутатів з центром у смт Гуйва-2. Але через 10 років, зваживши на прохання народних депутатів та бажання населення, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1973 року селищу Гуйва-2 було присвоєно найменування смт Новогуйвинське, а рішенням виконкому Житомирської обласної ради народних депутатів була перейменована в Новогуйвинську селищну раду народних депутатів. 

Смт. Гуйва у 20-ті роки хутір Гуйва, потім – Гуйва-1.

Територія селища 241,5 га.. Від районного і обласного центру та залізничних станцій Житомир знаходиться за 4 км. 

Для поїздок в обласний центр та інші населені пункти мешканці селища використовують автошлях Житомир-Бердичів, який проходить поруч. 

В селищі є відділення зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, селищна бібліотека. 

На території селища Гуйва проживала Герой Соціалістичної праці, Почесний громадянин смт Гуйва Масловець Ольга Григорівна. Уродженцями селища є кандидат Агрономічних наук Анатолій Павлович Войцицький та Заслужений артист України Желєзняков Микола Михайлович.

Смт. Новогуйвинське (до 1973р. Гуйва-2). Територія селища становить - 155,6 га. Від районного та обласного центру до залізничної станції Житомир знаходиться за 8 км. Має автобусний зв’язок з м. Житомир і смт Озерне. Селище має гімназію,районний СССДМ, дитячий садочок, Будинок Культури, стадіон, готель “Танкіст”, бібліотеку, плавальний басейн, три аптеки, декілька магазинів та торгівельний центр. В Новогуйвинську діє декілька невеликих приватних підприємств по наданню населенню побутових послуг. В селищі встановлений на постаменті танк Т-34 і облаштований меморіал “Слава танкістам”. Наприкінці 2006 року в селищі, в присутності Метрополіта Київського і всія України Володимира, відбулося відкриття православного храму святих апостолів Петра, Павла і преподобного Сергія Радонежського Чудотворця.

На території смт Новогуйвинська знаходиться Житомирський ремонтно – механічний завод, який під час війни називався 116-й пересувний танко-агрегатний ремонтний завод і був передислокований сюди у 1947 році. На території заводу розташований музей бойової та трудової слави, біля якого встановлено пам¢ятник . Ватутіну. На території селища також працює, відоме на ринках України, підприємство по переробці риби “Самфіш”, та ряд інших невеликих приватних підприємств.

Тут народились і виховувались спортсмени всеукраїнського значення з плавання Наталія Решотка, Тетяна Мозжухіна і Тетяна Глухенька. 

Смт. Озерне (до 1959 року такого селища не існувало). Територія селища становить - 155,6 га. Перші будівлі з’явилися в 1935 році.. Це були гарнізонний будинок офіцерів, санчастина, школа і три казарми, декілька житлових будинків, а також маленька їдальня. Поряд з цими спорудами будувався аеродром.

Це військове поселення відносилося до села Скоморохи, яке знаходилося поруч, а військова частина була підпорядкована гарнізону, котрий дислокувався в смт Гуйва. Під час війни більшість споруд були вщент зруйновані. Тому після війни розпочалося інтенсивне будівництво нового військового містечка, яке у 1959 році стало самостійним і отримало назву Озерне. 

В селищі розташовано декілька військових частин, поряд з селищем знаходиться військовий аеродром. Промислових підприємств селище не має, працює тільки нафтобаза і декілька дрібних приватних підприємств.

У 1989 році, на честь загиблих льотчиків, в селищі був відкритий меморіал “Слава авіаторам”, куди входить встановлений на постаменті літак ТУ-22 і алея з портретами Героїв Радянського Союзу, які воювали в складі 15-ї Гвардійської, Гомільської, ордена Вітчизняної Війни І-го ступеня, важко бомбардувальної авіаційної дивізії. 

В селище діє гарнізонний Будинок Офіцерів в якому працює бібліотека, музикальна та хореографічна студія, різні гуртки, а також музей Дальньої Авіації. Селище має медичну амбулаторію, стадіон, готель “Польот”, селищний ринок, дві аптеки, декілька магазинів і кафе, гімназію та дитячий садочок. 

Тут народився льотчик Герой Радянського Союзу Флейшман Олексій Дементійович.

Стаття 2. Назва територіальної громади 

Селищна територіальна громада має таку назву:

Територіальна громада Новогуйвинської селищної ради. 

До територіальної громади входять мешканці смт. Озерне, смт. Новогуйвинське, смт.Гуйва. 

 

Стаття 3. Символіка територіальної громади

Територіальна громада має герб, прапор та іншу символіку. Зміст, опис та порядок використання зазначених офіційних символів селищної територіальної громади визначені окремими Положеннями, які затверджуються рішеннями селищної ради.

Стаття 4. Відзнаки селищної територіальної громад 

Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою селищної ради та зробили суттєвий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток селищної ради, за рішенням селищної ради може бути присвоєно звання "Почесний громадянин селища" або винесено "Подяку селищної ради".

Звання почесного громадянина присвоюється незалежно від громадянства особи та місця її проживання. 

Підстави та порядок присвоєння звання почесного громадянина селища і нагородження "Подякою селищної ради", а також їх статус визначаються Положеннями, які затверджуються рішеннями селищної ради. 

Селищна рада може засновувати інші відзнаки, якими нагороджуються жителі селищної ради, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед громадою та зробили суттєвий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток селищної ради.

 

Стаття 5. Визначення території Новогуйвинської селищної ради

 

Територію селищ Новогуйвинської селищної ради становлять земельні ділянки та водна поверхня загальною площею 5824 га, що належать їй згідно з чинним законодавством та були затверджені в територіальних межах та адміністративних кордонах селищної ради на момент набуття чинності Конституцією України та законодавством про місцеве самоврядування.

 

Новогуйвинська селищна рада межує:

• на північному сході - з територією Станишівської ОТГ;
• на сході - з територіями Станишівської ОТГ;
• на південному сході - з територіями Станишівської ОТГ;
• на півдні - з територіями Сінгурівської сільської ради;
• на південному заході - з територіями Тетерівської ОТГ;
• на півночі - з територіями Станишівської ОТГ.
• Загальна довжина меж Новогуйвинської селищної територіальної громади становить 70,219 км.
• Новогуйвинська селищна рада має в своєму складі масиви індивідуальної забудови та житлові райони багатоповерхової забудови..

 

Через територію селищної ради протікає річка Гуйва.

 

На території селищної ради створено чотири штучні ставки. Загальна площа водоймищ - 120,0 га. Загальна довжина берегової межі по периметрах водоймищ становить 9,7 км.

 

Територія селищної ради налічує 1263 га зелених насаджень, у тому числі 335 га - загального користування.

 

Межі Новогуйвинської селищної ради не змінюються внаслідок зміни форм власності на землю, тобто внаслідок відчуження та приватизації окремих земельних ділянок відповідно до чинного законодавства.

Придбання селищною територіальною громадою (органами місцевого самоврядування та підприємствами комунальної власності) земельних ділянок у власність на територіях інших суб'єктів місцевого самоврядування, в тому числі таких, що безпосередньо межують з територією громади, не є підставою для включення їх до складу власної території та зміни адміністративних кордонів.

 

Стаття 6. Зміна меж селищ, та меж Новогуйвинської селищної ради

 

Зміна меж селищ, та меж Новогуйвинської селищної ради може відбуватися лише у відповідності з чинним законодавством.

 

Новогуйвинська селищна рада може порушити питання про зміни меж селищ, та меж Новогуйвинської селищної ради на підставі відповідного обґрунтування, звернувшись до районної та обласної ради у встановленому законом порядку.

 

Р О З Д І Л II

 

Правові засади територіальної громади Новогуйвинської селищної ради

 

Стаття 7. Правовий статус територіальної громади Новогуйвинської селищної ради

 

Територіальна громада   -   жителі,   об'єднані   постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями,   або   добровільне об'єднання жителів кількох населених пунктів що мають єдиний адміністративний центр.

 

Територіальна громада селищної ради є суб'єктом права на здійснення місцевого самоврядування, що надається й гарантується Конституцією і законодавством України. Відповідно до зазначеного територіальна громада селищної ради самостійно вирішує питання місцевого значення в межах чинного законодавства.

 

Територіальна громада селищної ради є суб'єктом права комунальної власності, володіє, користується та розпоряджається майном комунальної власності.

 

Територіальна громада селищної ради обирає селищну раду та селищного голову, а також формує об'єкти комунальної власності, згідно чинного законодавства.

 

Обрані селищною територіальною громадою органи місцевого самоврядування є суб'єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.

 

Стаття 8. Перелік питань місцевого значення

 

До власних (самоврядних) повноважень територіальної громади належать:

• розробка та реалізація програм соціально-економічного та культурного розвитку громади;
• будівництво та експлуатація місцевої вуличної мережі, шляхів місцевого значення, об'єктів соціального призначення, житла, закладів освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та відпочинку;
• розробка та реалізація планів селищної забудови, здійснення заходів з координації та регуляції діяльності суб'єктів містобудування й розміщення реклами;
• встановлення розмірів плати за користування природними ресурсами, селищними комунальними та санітарними мережами;
• надання земельних ділянок, що перебувають у власності селищної громади;
• визначення розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та заподіяні екологічні збитки;
• розробка програм охорони довкілля та організація природно-заповідного фонду місцевого значення;
• здійснення заходів з підтримки процесів розвитку підприємництва;
• розвиток селищного господарства;
• організація стоянок автомобільного транспорту;
• організація збору та транспортування сміття;
• розвиток та експлуатація мереж постачання води та очищення стічних вод;
• здійснення заходів щодо забезпечення громадської безпеки та дотримання правопорядку, в тому числі створення селищної міліції, яка утримується за рахунок коштів селищної територіальної громади;
• утримання в належному стані місць поховання та забезпечення їх охорони;
• встановлення відповідно до закону місцевих податків та зборів, визначення їх ставок;
• встановлення тарифів за користування послугами селищних комунальних підприємств;
• забезпечення діяльності територіальної громади відповідним фінансуванням, формування та виконання селищного бюджету;
• інші визначені законами повноваження

 

Селищна територіальна громада бере участь у спільному обговоренні та узгодженні таких питань регіонального та загальнодержавного значення:

 

• розгляд планів використання природних ресурсів, розташованих на селищній території;
• розміщення, розвиток та спеціалізація підприємств та організацій усіх форм власності;
• складання планів приватизації, реструктуризації та запобігання банкрутству державних підприємств, розташованих на території селищної ради;
• складання та виконання районного, обласного та державного бюджетів;
• складання планів та програм будівництва і реконструкції об'єктів на селищній території;
• визначення та оголошення об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, є пам'ятками природи, історії або культури;
• здійснення комплексу агітаційно-виховних та організаційних заходів з питань проходження військової служби та налагодження суспільно-повноцінного життя звільнених у запас;
• що стосуються розробки та внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій щодо реалізації на території селищної ради пілот-проектів експериментального характеру соціально-економічного, навчального та культурного змісту, в тому числі за умов запровадження тимчасового нормативно-правового регламенту.

З метою ефективного здійснення наведених повноважень або у випадку економічної доцільності спільного виконання зазначеного завдання, селищна територіальна громада може виконувати зазначені повноваження спільно з іншими територіальними громадами, засновувати для цього відповідні органи та служби.

 

Стаття 9. Делеговані повноваження

 

Згідно з чинним законодавством органам місцевого самоврядування селищної територіальної громади можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. 

Органи місцевого самоврядування селищної територіальної громади можуть здійснювати наступні повноваження органів виконавчої влади: 

—     узгодження планів підприємств, що не належать до комунальної власності селищної територіальної громади, здійснення яких може викликати негативні соціально-економічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків та внесення пропозицій до відповідних оранів;

 

—     статистичний облік громадян, які постійно та тимчасово проживають на території селищної ради;

 

—     здійснення контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

 

—     здійснення контролю за дотриманням цін та тарифів;

 

—     сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на території селищної ради;

 

—     погодження кандидатур на посаду керівників державних підприємств, установ та організацій;

 

—        здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку;

 

—        здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;

 

—        скасування   дозволів   на   експлуатацію   об'єктів   у   разі   порушення   вимог законодавства;

 

—    здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів;

 

—    здійснення обліку житлового фонду, нежилих приміщень, об'єктів нерухомого майна;

 

—    надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

 

—    організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

 

—    здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

 

—    організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

 

—    забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, - цією регіональною мовою або мовою меншини згідно з нормами статті 20 Закону України "Про засади державної мовної політики";

 

—    забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів;

 

—     організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;

 

— здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і

 

—      погодження питань надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

 

—     вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;

 

—     вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

 

—     визначення видів безоплатних суспільно корисних робіт для осіб, яким призначено покарання у виді громадських робіт;

 

—     участь у соціальному діалозі, веденні колективних переговорів, укладенні територіальних угод, здійсненні контролю за їх виконанням, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; повідомна реєстрація в установленому порядку колективних договорів і територіальних угод відповідного рівня;

 

—     здійснення державної реєстрації та нотаріальних дій у межах, визначених законом;

 

—     забезпечення реалізації на території селищної ради міжнародних зобов'язань України;

 

—     вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

 

—     розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності;

 

— організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом;

 

—     інші визначені законом повноваження.

 

Стаття 10. Правові засади побудови взаємовідносин між територіальною громадою та державою

 

Селищна територіальна громада, її органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

 

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

 

У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Згідно з чинним законодавством держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.

 

Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

 

Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не були забезпечені відповідними ресурсами, компенсуються державою згідно з чинним законодавством.

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

 

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію селищної ради, базується на засадах поєднання селищних та державних інтересів, співробітництва і взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку селищної ради і реалізації в селищах функцій виконавчої влади.

 

На адміністративній будівлі селищної ради піднімається Державний Прапор України.

 

Стаття 11. Гарантії права селищної територіальної громади на здійснення місцевого самоврядування

 

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

 

Державний контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

 

Обмеження права селищної територіальної громади на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного часу або надзвичайного стану.

 

Стаття 12. Акти місцевого самоврядування територіальної громади, що мають загальнообов'язкову силу на території селищної ради

 

Органи місцевого самоврядування селищної територіальної громади, селищний голова або особа, яка виконує його обов'язки, відповідно до законодавства України мають право на прийняття в межах наданих їм повноважень актів, що є обов'язковими для виконання усіма розташованими на території селищної ради органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають у межах селищної території.

 

Акти органів та посадових осіб селищної ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідного акта.

 

Акти селищної територіальної громади з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними лише в судовому порядку. До актів місцевого самоврядування в селищній раді належать:

 

—   рішення, прийняті на місцевому референдумі шляхом прямого волевиявлення громадян;

 

—    акти селищної ради нормативно-правового характеру, прийняті у формі рішень;

 

—    акти виконавчого комітету селищної ради, прийняті у формі рішень;

 

—    акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

 

Стаття 13. Оприлюднення актів місцевого самоврядування

 

1.      Члени територіальної громади мають право на одержання достовірної, об'єктивної
і повної інформації щодо роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

2.         Оприлюднення   актів   місцевого   самоврядування   відбувається   шляхом   їх
опублікування, або шляхом розміщення їх на дошках оголошень.

 

1. 3.Обов'язковому оприлюдненню підлягає інформація про результати місцевих референдумів,   місцевих   виборів,   акти   органів   місцевого   самоврядування   селищної ради нормативно-правового   характеру,   інші   акти   органів   та   посадових   осіб   місцевого самоврядування,   що   підлягають  оприлюдненню   відповідно   до   вимог   чинного законодавства та цього Статуту, інші акти місцевого самоврядування, які містять важливу інформацію, пов'язану з вирішенням питань місцевого значення.
2. 4.Питання доведення інформації, яка не підлягає обов'язковому оприлюдненню,
   вирішують органи або посадові особи, які приймають відповідні акти.
3. 5.У вестибюлях адміністративних будинків та в приймальних кімнатах посадових осіб місцевого самоврядування повинні вивішуватися оголошення про порядок, місця та терміни проведення особистого прийому, інформація про проведення масових заходів у селищах, а також графік прийому громадян посадовими особами Новогуйвинської селищної ради.
4. 6.Не підлягають оприлюдненню:

 

—     акти та відомості, що стосуються ходу обговорення питань, якщо це обговорення відбувалося в закритому режимі;

 

—     інформація та відомості, які відповідно до чинного законодавства становлять державну або комерційну таємницю, загрожують втручанню в особисте життя громадян;

 

—     інформація, що стосується інших обставин, визначених цим Статутом тощо.

 

1. 9.Координацію дій щодо визначення питань, які не підлягають оприлюдненню, здійснює секретар ради.

 

Р О З Д І Л III

 

Форми здійснення місцевого самоврядування членами територіальної громади селищ

 

у вирішенні питань місцевого значення

 

 

 

Стаття 14. Члени територіальної громади Новогуйвинської селищної ради

 

Членами територіальної громади Новогуйвинської селищної ради є жителі, об'єднані постійним проживанням на території Новогуйвинської селищної ради. Вихід із складу територіальної громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної громади, згідно чинного законодавства.

 

Стаття 15. Право членів громади селищ на участь у здійсненні місцевого самоврядування

 

Члени територіальної громади Новогуйвинської селищної ради мають невід'ємне право бути обраними до органів місцевого самоврядування під час проведення місцевих виборів та формування виконавчих органів ради.

 

 

 

Стаття 16. Форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

 

1. 1.Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
2. 2.Безпосередніми формами участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні є:

 

• громадське обговорення;
• громадські експертизи;
• залучення до роботи в органах місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;
• місцеві ініціативи;
• загальні збори громадян за місцем проживання;
• громадські слухання;
• місцеві вибори;
• місцевий референдум;
• колективні або індивідуальні звернення жителів селищної ради до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
• електронні петиції
• інші форми участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування відповідно до положень цього Статуту.

 

Стаття 17. Громадське обговорення

 

З метою врахування думки громадськості з тих чи інших питань місцевого значення органи місцевого самоврядування повинні виносити їх на громадське обговорення. Обов'язковому обговоренню підлягають проекти рішень з охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, місцевих містобудівних програм, земель загального користування.

 

Стаття 18. Громадські експертизи

 

Відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, а також за власною ініціативою члени селищної територіальної громади можуть брати участь у здійсненні громадської експертизи тих чи інших проектів, що плануються або відбуваються на території селищної ради і стосуються життєдіяльності та інших аспектів розвитку селищної територіальної громади. Висновки, отримані під час здійснення громадських експертиз доводяться до жителів селищної ради та враховуються в роботі органів місцевого самоврядування або використовуються при здійсненні інших форм місцевого самоврядування, передбачених цим Статутом.

 

Стаття 19. Залучення до роботи органів місцевого самоврядування

 

Члени селищної територіальної громади можуть залучатися до роботи органів місцевого самоврядування в разі:

 

—     обрання в якості спеціалістів та експертів до складу тимчасових контрольних комісій;

 

—     обрання до складу комісій, що утворюються на громадських засадах при органах та посадових особах місцевого самоврядування, перелік яких та положення про які затверджує Селищна рада;

 

—     участі в роботі фахових, експертних та громадських рад, що створюються за рішеннями селищної ради та її виконавчого комітету;

 

—     опрацювання на громадських засадах питань та пропозицій, що віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування, за зверненнями депутатів селищної ради, зокрема від відповідних виборчих округів, або органів місцевого самоврядування та посадових осіб.

 

 

 

Стаття 20. Порядок внесення та розгляду місцевих ініціатив

 

Члени селищної територіальної громади мають право ініціювати в порядку місцевої ініціативи розгляд селищною радою будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива передбачає внесення до селищної ради проекту акта селищної територіальної громади нормативно-правового характеру з питань, віднесених до її відання.

 

Суб'єктом місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів селищної територіальної громади чисельністю не менше 50 осіб.

 

Розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, відбувається на відкритому пленарному засіданні Новогуйвинської селищної ради за неодмінною участю представників, делегованих ініціативною групою.

 

Проекти актів селищної територіальної громади нормативно-правового характеру, внесених у порядку місцевої ініціативи, які підтримані підписами не менш як 50 членів селищної територіальної громади, підлягають оприлюдненню відповідно до цього Статуту і внесенню до порядку денного сесії Новогуйвинської селищної ради.

 

Ухвалені селищною радою рішення з питань, внесених у порядку місцевої ініціативи, підлягають оприлюдненню відповідно до цього Статуту.

 

Стаття 21. Загальні збори громадян

 

Загальні збори громадян за місцем проживання є однією з форм їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Вони можуть скликатися по будинках, вулицях, селищах селищної ради на вимогу більшості мешканців будинку або не менш як ста громадян, членів селищної територіальної громади з правом голосу.

 

Загальні збори мешканців селищ, або селищної ради скликаються на вимогу не менше як 50 громадян, членів селищної територіальної громади з правом голосу, ініціативною групою громадян, а у випадках, коли йдеться про питання загальноселищного значення - посадовими особами місцевого самоврядування, визначеними селищним головою або Новогуйвинською селищною радою.

 

Загальні збори громадян можуть також скликатися за власною ініціативою селищного голови, органів самоорганізації населення, депутатів Новогуйвинської селищної ради відповідного виборчого округу та виконавчого комітету.

 

Час, місце проведення та порядок денний загальних зборів визначає ініціативна група, уповноважена відповідними громадянами, селищний голова або посадові особи, визначені селищним головою, депутатами селищної ради та виконавчим комітетом.

 

На загальних зборах можуть обговорюватися питання загальноселищного та внутрішньо територіального значення, а також питання, віднесені до відання органів місцевого самоврядування. За підсумками проведення зборів їх учасники можуть приймати відповідні рішення, що мають рекомендаційний характер. Зазначені рішення можуть стосуватися питань:

 

—     створення органів самоорганізації населення;

 

—       здійснення заходів та проведення робіт з благоустрою, надання шефської та спонсорської допомоги на громадських засадах;

 

—    сприяння охороні громадського порядку та безпеки;

 

—    що потребують врегулювання органами місцевого самоврядування;

 

—    проведення селищного референдуму з питань, віднесених законом до повноважень місцевого самоврядування;

 

—       запровадження зборів на засадах добровільного самооподаткування в межах чинного законодавства.

 

У випадках проведення зборів, які вимагають присутності великої кількості громадян, органи місцевого самоврядування встановлюють порядок делегування членами селищної територіальної громади своїх представників, які братимуть участь у цих зборах.

 

У роботі загальних зборів будь-якого рівня мають право брати участь представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Депутати селищної ради беруть участь у загальних зборах за місцем розташування своїх виборчих округів та дільниць в обов'язковому порядку.

 

Інформація про проведення загальних зборів з питань, що стосуються загальноселищного значення, оприлюднюється в порядку, визначеному Статутом, не пізніше як за десять днів до їх проведення.

 

Хід проведення загальних зборів відображається у протоколі. До протоколу вносяться тези виступів, пропозиції учасників та результати голосування. Протокол підписують головуючий та секретар. Порядок ухвалення рішень, що стосуються питань, які вносяться на розгляд загальних зборів, врегульовується окремим Положенням та іншими актами органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру, згідно чинного законодавства.

 

На загальні збори, присвячені обговоренню питань загальноселищного значення, запрошуються представники засобів масової інформації, районної та обласної адміністрації.

 

Рішення зборів підлягають обов’язковому розгляду на сесії.

 

Стаття 22. Громадські слухання

 

Громадські слухання - одна із форм здійснення місцевого самоврядування безпосередньо членами селищної територіальної громади. Під час проведення громадських слухань мешканці селищної ради мають право вносити пропозиції та порушувати будь-які питання, вирішення яких належить до відання місцевого самоврядування.

 

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

 

Громадські слухання є однією з форм реалізації членами селищної територіальної громади своїх прав щодо здійснення нагляду за діяльністю обраних нею органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед нею. Як правило, громадські слухання відбуваються з приводу щорічного звітування селищного головою про свою роботу на відкритій зустрічі з громадянами, якщо їх проведення не ініційовано з іншого питання, а також при зміні тарифів на комунальні послуги, на покращення інфраструктури селищ, послуг з тепло - та водопостачання і інших питань члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування в порядку передбаченому чинним законодавством.

 

Під час цієї зустрічі можуть заслуховуватися й інші посадові особи місцевого самоврядування, а також депутати селищної ради.

 

Пропозиції, які за результатами громадських слухань підписують не менше як п’ятдесяти членів селищної територіальної громади та які протягом трьох днів після оприлюднення матеріалів слухань вносяться до селищної ради, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Підлягають розгляду також пропозиції, що вносяться під час проведення слухань тими їх учасниками, які були делеговані не менш як 50 членами територіальної громади з правом голосу. Питання про розгляд пропозицій, внесених учасниками, делегованими не менш як 50 громадянами, підлягають внесенню до проекту порядку денного чергової сесії Новогуйвинської селищної ради.

 

Проведення громадських слухань можуть ініціювати:

 

—     селищний голова;

 

—     Новогуйвинська селищна рада або її виконавчий комітет;

 

—     не менш як 100 громадян - членів селищної територіальної громади з правом голосу, які підписують відповідне колективне звернення.

 

Громадські слухання повинні відбутися протягом одного місяця з моменту подання до селищної ради колективного звернення громадян або прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування, якщо ініціатори не пропонують більш пізній термін їх проведення. Громадські слухання не можуть відбуватися протягом терміну, визначеного чинним законодавством для проведення передвиборної кампанії з обрання селищного голови та депутатів селищної ради.

 

Час та місце проведення громадських слухань визначає селищний голова, а інформація про це оприлюднюється в порядку, встановленому цим Статутом, але не пізніше ніж за 10 днів до їх проведення.

 

Якщо за два тижні до завершення граничного терміну проведення громадських слухань час і місце їх проведення не визначено селищним головою, їх визначає заступник селищного голови, а в разі його відсутності - секретар селищної ради.

 

Для участі в громадських слуханнях крім представників, що делегуються громадянами за місцем проживання, запрошуються:

 

—        депутати селищної ради, посадові особи органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;

 

—        депутати та посадові особи органів місцевого самоврядування попереднього скликання;

 

—     представники органів самоорганізації населення;

 

—     представники об'єднань товариств громадян - співвласників житлових будинків;

 

— представники   політичних   партій,   громадських   організацій,   легалізованих   у встановленому законом порядку;

 

—     представники трудових колективів;

 

—     представники органів влади.

 

На громадські слухання можуть запрошуватися народні депутати України, депутати обласної та районної ради.

 

Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, їх проведення повинне висвітлюватися засобами масової інформації.

 

Хід проведення громадських слухань відображається у протоколі, а при необхідності проводиться їх аудіо або відеозапис. У протоколі фіксують основні тези виступів осіб, що звітують перед селищною територіальною громадою, порушені питання та внесені протягом слухань пропозиції. Протокол підписують обраний головуючий та секретар відкритого засідання.

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування передбачають заходи щодо підтримання безпеки та громадського порядку під час проведення слухань із залученням правоохоронних органів.

 

Розгляд пропозицій, внесених за результатами громадських слухань обов’язкові та розглядаються на відкритому засіданні органів місцевого самоврядування. Результати розгляду оприлюднюються.

 

Стаття 23. Місцеві вибори

 

Місцеві вибори проводяться відповідно до законів України.

 

Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

 

Члени селищної територіальної громади можуть у будь-який час відкликати обраних ними депутатів, або достроково припинити повноваження органів чи посадових осіб місцевого самоврядування у порядку, встановленому законами України.

 

Стаття 24. Місцевий референдум

 

Місцевий референдум є вищою формою здійснення місцевого самоврядування. Вона полягає в можливості безпосереднього вирішення членами селищної територіальної громади з правом голосу важливих питань місцевого значення. Проведення місцевого референдуму визначається законом України. Результати референдуму оприлюднюються і доводяться селищною радою до її мешканців.

 

Стаття 24-1. Електронна петиція

 

Члени селищної територіальної громади можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з електронними петиціями. Для розгляду електронної петиції органом місцевого самоврядування, її повинно підписати не менше 150 членів селищної територіальної громади протягом 45 каледнарних днів з дня оприлюднення такої петиції. Конкретні умови оформлення, подання, оприлюднення та строків розгляду електронних петицій встановлюється чинним законодавством та положенням, затвердженим Новогуйвинською селищною радою.

 

Стаття 25. Розвиток нових форм участі у здійсненні місцевого самоврядування

 

Органи місцевого самоврядування забезпечують розвиток нових форм участі членів селищної територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування. Нові форми можуть ініціюватися членами селищної територіальної громади, а також встановлюватися органами місцевого самоврядування відповідно до розвитку новітніх інформаційних технологій. Такими формами можуть бути:

 

• визначення годин та абонентської лінії телефонного зв'язку для безпосереднього та регулярного спілкування посадових осіб місцевого самоврядування з мешканцями селищної ради;
• проведення регулярних опитувань мешканців селищної ради через комп'ютерну або телефонну інформаційну мережу;
• розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на електронних сторінках селищної ради та селищного голови, а також розміщення адрес-скриньок посадових осіб місцевого самоврядування в електронній пошті з метою регулярного отримання запитань та пропозицій мешканців селищної ради;
• інші форми.

 

Стаття 26. Ознайомлення з роботою органів місцевого самоврядування

 

Члени селищної територіальної громади мають право бути присутніми і виступати на громадських слуханнях.

 

Члени селищної територіальної громади мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, що стосуються реалізації їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування. Порядок відвідання засідань виконавчого комітету встановлюється Регламентом Новогуйвинської селищної ради.

 

Члени селищної територіальної громади мають право на ознайомлення з роботою органів місцевого самоврядування з використанням усіх форм, передбачених цим Статутом.

 

Члени селищної територіальної громади мають право бути безпосередньо присутніми на відкритих засіданнях Новогуйвинської селищної ради при наявності згоди на це депутатів в разі якщо на засіданні розглядаються питання які безпосередньо мають відношення до вказаних громадян. В залі сесійних засідань селищної ради відводяться спеціальні місця для запрошених. Порядок відвідання засідань селищної ради, а також необхідні заходи з підтримання безпеки визначаються Регламентом селищної ради.

 

Р О З Д І Л ІV

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади

 

Новогуйвинської селищної ради

 

Стаття 27. Загальні засади діяльності органів місцевого самоврядування

 

Органи місцевого самоврядування Новогуйвинської селищної територіальної громади здійснюють свої повноваження на таких засадах:

 

• самостійного вирішення питань місцевого значення в інтересах жителів селищної ради та всебічного розвитку селищної територіальної громади;
• забезпечення прав членів селищної територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні, гарантованих Конституцією та законами України; запровадження та підтримки усіх форм їх участі у здійсненні місцевого самоврядування, визначених цим Статутом;
• законності;
• гласності та застосування прозорих для громадськості механізмів прийняття рішень;
• колегіальності;
• поєднання місцевих та державних інтересів;
• дотримання вимог цього Статуту щодо організаційної та матеріально-фінансової діяльності;
• підзвітності та відповідальності перед членами селищної територіальної громади;
• всебічної підтримки процесів формування інститутів громадянського суспільства;
• вирішення спірних питань, пов'язаних із здійсненням місцевого самоврядування, лише в судовому порядку;
• державної підтримки та гарантій місцевого самоврядування.

 

Стаття 28. Порядок формування селищної ради

 

Селищна рада складається з депутатів, які обираються жителями селищ на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

 

Порядок   організації   і   проведення виборів депутатів визначається законом. 

 

Загальний склад ради визначається радою відповідно до закону про вибори. 

 

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. 

 

У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної   кількості   депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання. 

 

У разі   дострокового   припинення   повноважень   деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради. 

 

Строк повноважень місцевої ради, обраної на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією   України 

 

Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії   відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

 

Стаття 29. Депутат селищної ради

 

Повноваження   депутата   ради   починаються   з   моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії   ради   нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

 

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

 

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

 

Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

 

У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних   засідань   ради   або   засідань   постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

 

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

 

Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, селищного голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності,   розташованих   або   зареєстрованих   на відповідній території.

 

Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

 

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

 

Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

 

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності   визначаються   Конституцією   України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами України.

 

Стаття 30. Забезпечення виконання депутатських обов'язків

 

Депутат селищної ради під час здійснення своїх депутатських повноважень звільняється від виконання виробничих та службових обов'язків за основним місцем роботи. За період здійснення ним депутатських повноважень йому нараховуються кошти в розмірі середньої заробітної плати та відшкодовуються інші витрати відповідно до цього Статуту. За рішенням селищної ради в бюджеті селищної ради можуть бути передбачені кошти, необхідні для реалізації пріоритетних для жителів кожного виборчого округу проектів та програм. Сума коштів має бути однаковою для кожного виборчого округу. Депутат зобов'язаний звітуватися під час відкритих зустрічей з виборцями про реалізацію своєї передвиборної програми та про використання вищевказаних коштів. Контроль за використанням цих коштів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

 

Стаття 31. Повноваження селищної ради

 

Селищна рада є представницьким органом селищної територіальної громади, який здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

 

Виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються такі питання:

 

—    затвердження регламенту селищної ради;

 

—    утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

 

—        утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого органу та його розпуск;

 

—        обрання за пропозицією селищного голови на посаду та звільнення з посади секретаря селищної ради;

 

—     затвердження за пропозицією селищного голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

 

—     утворення за поданням селищного голови інших виконавчих органів ради;

 

—       затвердження   плану роботи ради та заслуховування   інформації про його
виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

 

—     заснування засобів масової інформації селищної ради, призначення та звільнення їхніх керівників;

 

—     заслуховування звітів селищного голови про діяльність виконавчих органів ради;

 

—     прийняття, в порядку, встановленому законом, рішення про недовіру селищному голові;

 

—     заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та
посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

 

—     заслуховування повідомлень депутатів про роботу в селищній раді та виконання ними доручень ради;

 

—     розгляд запитів депутатів та ухвалення рішень щодо цих запитів;

 

—     прийняття рішень про дострокове припинення повноважень депутата селищної ради;

 

—     скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи
законам України, іншим актам законодавства та рішенням селищної ради, прийнятим у межах її повноважень;

 

—     прийняття   рішення   щодо   дострокового   припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених цим Законом України « Про місцеве самоврядування в Україні»

 

—     визначення відповідно до закону кількісного складу селищної ради;

 

—     прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

 

—     прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення
референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та селищного голови;

 

—     прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими
власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу
коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

 

—     прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм
добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

 

—     затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку селищної територіальної громади, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

 

—     затвердження бюджету селищної територіальної громади, внесення змін до нього, затвердження звіту про його виконання;

 

—     запровадження місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

 

—     утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

 

—     прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

 

—     прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

 

—     прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

 

—     встановлення   для   підприємств,   установ   та   організацій,   що   належать   до комунальної власності селищної територіальної громади, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до селищного бюджету;

 

—     прийняття рішень про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження програми приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним; про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності селищної територіальної громади;

 

—     прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді

 

—     визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора

 

—     прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності селищної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

 

—     створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення разом з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

 

—     вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

 

—     прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад у формах, визначених статтею 4 Закону України "Про співробітництво територіальних громад", щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад

 

—     заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада селищної ради

 

—     вирішення відповідно до законодавства питань регулювання земельних відносин;

 

—     затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

 

—       вирішення відповідно до закону питань про надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування таких дозволів;

 

—       прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;

 

—       надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

 

—       створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги,   призначення   і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

 

—       заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

 

—     прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і
порядку, визначеним чинним законодавством України;

 

—         затвердження   в   установленому   порядку   місцевої   містобудівної   програми, генерального плану забудови селищної ради, іншої містобудівної документації;

 

—     затвердження укладених селищним головою від імені селищної ради договорів з питань, віднесених до її виключної компетенції;

 

—     встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території
селищної ради, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, дотримання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

 

—     встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці

 

—     прийняття в межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійними лихами,   епідеміями,   епізоотіями,   за порушення яких   передбачено   адміністративну відповідальність;

 

—     визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння   і військової техніки;

 

—     прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

 

—         прийняття   рішення   про   дострокове   припинення   повноважень   органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених законом;

 

—    затвердження Статуту селищної територіальної громади та внесення змін до нього;

 

—      затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

 

—      вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються в своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошення;

 

—      надання   згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

 

—      створення   відповідно   до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

 

—      затвердження   відповідно   до   закону Положення про помічника-консультанта   депутата   ради   та   опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради.

 

—       вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

 

—      визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

 

—      затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

 

—      встановлення плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

 

Селищна рада здійснює переліченні повноваження шляхом прийняття актів у формі рішень.

 

Стаття 32. Повноваження виконавчих органів та здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів селищної ради

 

Виконавчі органи селищної ради мають повноваження передбачені чинним законодавством, зокрема:

 

- Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

 

- Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін;

 

- Повноваження щодо управління комунальною власністю;

 

- Повноваження   в   галузі   житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування,   громадського     харчування, транспорту і зв'язку;

 

- Повноваження у галузі будівництва;

 

- Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту;

 

- Повноваження   у   сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

 

- Повноваження у сфері соціального захисту населення;

 

- Повноваження   в   галузі   зовнішньоекономічної діяльності;

 

- Повноваження в галузі оборонної роботи;

 

- Повноваження     щодо     вирішення     питань адміністративно-територіального устрою;

 

- Повноваженя у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб

 

- Повноваження   щодо   забезпечення   законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

 

- Повноваження у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги;

 

- Повноваження   щодо   відзначення   державними нагородами України;

 

- Інші повноваження передбачені чинним законодавством.

 

Селищна рада має право на отримання від селищного голови будь-якої інформації з усіх питань, що стосуються здійснення повноважень місцевого самоврядування. На вимогу не менше половини депутатів від загального складу ради Селищна рада визначає термін проведення звіту селищного голови перед радою про роботу виконавчих органів селищної ради.

 

Селищна рада має право ухвалювати рішення про терміни звітування перед радою керівників виконавчих органів ради, або встановити регулярність таких звітувань.

 

Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень, наданих чинним законодавством селищній раді та її виконавчим комітетом, іншими виконавчими органами ради та селищним головою.

 

Селищна рада має право надавати доручення щодо здійснення контролю за виконанням рішень ради постійним комісіям або окремим депутатам.

 

Для здійснення контролю щодо конкретно визначених селищною радою питань, що стосуються повноважень місцевого самоврядування, рада може утворити тимчасову контрольну комісію.

 

Селищна рада має право ознайомитися з будь-яким документом свого виконавчого комітету та інших виконавчих органів і отримати у визначений нею термін відповідне роз'яснення з боку членів виконавчого комітету та посадових осіб виконавчих органів.

 

Стаття 33. Скликання сесій селищної ради

 

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

 

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

 

У разі немотивованої відмови селищного голови або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається секретарем селищної ради.

 

У цих випадках сесія скликається:

 

1) якщо сесія не скликається селищним головою   у строки, передбачені Законом;

 

2) якщо селищний голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

 

Сесія селищної ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини   депутатів   від   загального складу ради, виконавчого комітету селищної ради.

 

Сесія скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість голосів, протягом строку, встановленого для її розгляду. 

 

У разі якщо посадові особи, зазначені у даній статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу вищезазначених суб'єктів, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами селищної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.        

 

Рішення про скликання сесії ради оприлюднюється не пізніше як за 10 днів до початку її роботи. Про час та місце проведення сесії кожного депутата повідомляють особисто.   В   окремих   випадках,   винятковість   яких   обґрунтовується   в   письмовому повідомленні, рішення про скликання сесії доводиться до відома депутатів та населення протягом більш стислого терміну, але не пізніше як за одну добу до початку роботи сесії.

 

Питання, що стосуються порядку скликання сесії та процедур, за якими відбуваються її засідання, більш детально врегульовуються Регламентом селищної ради.

 

Стаття 34. Порядок денний сесії та забезпечення гласності її засідань

 

Порядок денний сесії селищної ради формує селищний голова.

 

У процесі формування порядку денного обов'язково враховуються пропозиції, внесені постійними комісіями ради, її виконавчим комітетом, групами депутатів або окремими депутатами, а також пропозиції, внесені за результатами громадських слухань або в порядку місцевої ініціативи, електронної петиції. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

 

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи селищної ради, а також положення про постійні комісії ради.

 

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання секретаря селищної ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються Регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

 

Селищний голова розглядає пропозиції щодо порядку денного, якщо вони надійшли до нього не пізніше визначеного Регламентом селищної ради терміну.

 

Визначені селищним головою час та місце засідання, а також порядок денний сесії селищної ради оприлюднюються відповідно до цього Статуту.

 

Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про   проведення   закритого   пленарного засідання.

 

Під час свого пленарного засідання Селищна рада може ухвалити рішення про внесення до порядку денного додаткових пунктів у випадках, коли, на думку депутатів, селищного голови або виконкому, йдеться про питання, що потребують негайного розгляду і не потребує додаткового вивчення.

 

Засідання сесій селищної ради відбуваються на засадах гласності.

 

В окремих випадках за рішенням ради пленарні засідання проводяться в закритому режимі.

 

Лише на закритих засіданнях обговорюються питання, що стосуються особистих стосунків депутатів, посадових осіб, податкової, майнової та фінансової таємниці, а також подання та пропозиції, які вимагають усунення громадськості від розгляду відповідних питань.

 

Рішення, ухвалені на закритих пленарних засіданнях, оприлюднюються в загальному порядку, крім випадків, коли це може призвести до збитків чи негативних наслідків для територіальної громади, або якщо цим буде завдано збитків чи буде порушено права окремих юридичних та фізичних осіб.

 

Закритий режим обговорення передбачається Регламентом селищної ради.

 

Стаття 35. Акти   органів   та   посадових осіб селищної ради
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

 

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу селищної ради включається селищний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

 

Рішення ради приймається   відкритим   (у   тому   числі поіменним)   або   таємним   голосуванням.   Таємне   голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених чинним законодавством.

 

Рішення селищної ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено селищним головою і внесено   на   повторний   розгляд селищної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження селищного голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

 

Рішення   ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо   радою   не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

 

Виконавчий комітет селищної ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються селищним головою.

 

У разі незгоди селищного голови з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд селищної ради.

 

Селищний голова в межах своїх повноважень видає розпорядження, та виносить на затвердження сесії рішення фінансово-господарської діяльності, які підзвітні сесії

 

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані селищною радою.

 

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

 

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону регуляторними актами, розробляються, розглядаються,   приймаються   та   оприлюднюються   у   порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

 

 

 

Стаття 36. Ведення протоколів засідань селищної ради

 

Хід засідання відображається в протоколі, який складає секретар ради. У протоколі відображаються дані про депутатів, що були присутні (відсутні) на пленарному засіданні, питання, винесені на розгляд селищної ради, результати голосувань та ухвалені за їх підсумками рішення.

 

Протоколи сесій селищної ради, прийняті нею рішення підписуються особисто селищним головою, у разі його відсутності - секретарем селищної   ради, а у випадку, передбаченому чинним законодавством - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

 

Інші питання складання протоколів пленарних засідань визначаються Регламентом селищної ради.

 

Стаття 37. Комісії селищної ради

 

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього   розгляду   і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. 

 

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. 

 

До складу постійних комісій не можуть   бути   обрані селищний голова, секретар селищної ради.

 

Постійні   комісії за дорученням ради або за власною ініціативою     попередньо     розглядають     проекти     програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету,звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про   стан   та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради   з   доповідями   і співдоповідями. 

 

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення   або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. 

 

Постійні комісії за дорученням ради, голови, секретаря селищної ради або за власною ініціативою вивчають діяльність   підзвітних   і підконтрольних раді та виконавчому комітету селищної ради органів, а також   питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету селищної ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету селищної ради.

 

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та   їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи. 

 

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими   органами,   об'єднаннями   громадян,   підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії. 

 

Засідання   постійної   комісії   скликається   в   міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. 

 

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи 
 засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. 

 

Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду   органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк. 

 

Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, секретаря 
 селищної ради   розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями   на   їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

 

Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. 

 

Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею. 

 

Перелік,   функціональна   спрямованість   і   порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням   про   постійні   комісії,   що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської 
 діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

 

Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю   з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради. 

 

Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради. 

 

Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти,   експерти,   інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою. 

 

Повноваження   тимчасової   контрольної   комісії   ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію. 

 

Стаття 38. Вибори селищного голови

 

Селищний голова обирається членами селищної територіальної громади з правом голосу на засадах загального, вільного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на п¢ять років.

 

Посада селищного голови має таку назву: селищний голова Новогуйвинської

 

територіальної громади.

 

Селищний голова приступає до виконання своїх службових обов'язків після офіційного оголошення головою селищної виборчої комісії на пленарному засіданні селищної ради підсумків виборів та визнання повноважень особи, що перемогла на виборах селищного голови.

 

Стаття 39. Правовий статус селищного голови

 

Селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади Новогуйвинської селищної ради.

 

Селищний голова обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

 

Селищний голова очолює виконавчий комітет селищної ради, головує на її засіданнях. 

 

Селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

 

На   селищних   голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

 

 

Стаття 40. Повноваження селищного голови

 

Селищний голова представляє селищну територіальну громаду з правових та адміністративних питань, питань місцевого самоврядування, а також у міжнародних відносинах.

 

Стосовно представництва селищної територіальної громади в органах управління господарських товариств або їх об'єднань, майнова частка яких належить селищній територіальній громаді, діють положення цього Статуту.

 

Селищний голова несе відповідальність за здійснення керівництва та контролю за усією адміністративною діяльністю, подає пропозиції щодо структури органів місцевого самоврядування та розподіляє повноваження між заступниками селищного голови. При цьому його дії не можуть обмежувати компетенції селищної ради щодо прийняття остаточного рішення із зазначених питань.

 

До повноважень селищного голови належать поточна адміністративна діяльність та виконання завдань, делегованих йому цим Статутом або рішеннями селищної ради додатково. Делегування голові на постійних засадах повноважень місцевого самоврядування, що не перебувають у віданні виключно ради, але з яких вона має ухвалювати відповідні рішення, врегульовуються окремим актом ради.

 

Селищний голова в повному обсязі здійснює повноваження, делеговані йому законами України.

 

При здійсненні наданих йому законами України, цим Статутом та окремими рішеннями ради повноважень селищний голова є відповідальним перед селищною радою. Селищний голова через засоби масової інформації не рідше одного разу на рік звітує перед територіальною громадою про роботу селищної ради та її виконавчого комітету. Також, не рідше одного разу на рік він звітує про свою роботу на відкритій зустрічі з ними.

 

Селищний голова зобов'язаний прозвітувати про роботу виконавчих органів влади перед селищною радою, якщо цього вимагають не менше половини депутатів від загального складу ради.

 

Селищний голова є керівником виконавчих органів селищної територіальної громади та апарату ради.

 

Стаття 41. Обов'язки селищного голови

 

Селищний голова веде пленарні засідання селищної ради. Він має право висловлювати свою думку з будь-якого питання, внесеного до порядку денного.

 

Голова має право брати участь у засіданнях комісій селищної ради.

 

Селищний голова повинен організувати регулярне надання раді поточної інформації про стан та зміст діяльності її виконавчих органів.

 

Стаття 42. Порядок зупинення селищним головою рішень, що були ухвалені селищною радою або її виконавчим комітетом

 

Селищний голова має право зупинити рішення ради, якщо воно, на його думку, суперечить чинному законодавству. Зауваження голови щодо недоцільності прийняття відповідного рішення взагалі або в запропонованій радою формі мають бути обґрунтованими і містити пропозиції щодо змін у рішенні, які мають бути відображені в розпорядженні селищного голови, прийнятому в п'ятиденний термін з дня ухвалення рішення. Зазначені зауваження направляються на повторний розгляд селищної ради в двотижневий термін з моменту прийняття нею відповідного рішення. В наведеному випадку попереднє рішення селищної ради не набуває чинності, якщо вона не встигне протягом двох тижнів після повернення його селищним головою розглянути його повторно, а також якщо воно не буде підтверджене двома третинами депутатів від загального складу.

 

У випадку, якщо рада використає наведений в абзаці першому механізму подолання накладеного селищним головою вето та підтвердить своє попереднє рішення, головна посадова особа місцевого самоврядування Новогуйвинської селищної територіальної громади може звернутися до суду.

 

Селищний голова своїм розпорядженням може зупинити рішення виконавчого комітету та внести відповідне питання до порядку денного сесії селищної ради. Якщо Селищна рада за результатами розгляду затвердить попереднє рішення виконкому, селищний голова має право призупинити процес набуття ним чинності відповідно до абзацу першого або оскаржити його в порядку, встановленому в абзаці другому.

 

Стаття 43. Дострокове припинення повноважень селищного голови

 

Повноваження селищного голови, вважаються достроково припиненими у разі: 

 

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

 

2) припинення його громадянства;

 

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

 

4)набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування

 

5)відкликання з посади за народною ініціативою;

 

6)порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених Законом;

 

7) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

 

8) його смерті. 

 

Повноваження селищного голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

 

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану". 

 

Повноваження селищного голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень селищного голови визначається законом про місцеві референдуми.

 

Рішення   про   проведення   місцевого   референдуму щодо дострокового   припинення   повноважень селищного голови приймається селищною радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу. 

 

За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій селищного голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори селищного голови. Питання   про   призначення   Верховною   Радою   України позачергових виборів селищного голови може порушуватись перед Верховною Радою України відповідною селищною радою, головою   обласної державної адміністрації.

 

Сільський, селищний, міський голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" з нижченаведеними особливостями, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

 

Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою приймається на зборах виборців у кількості не менше 30 осіб для відкликання селищного голови. Кількість членів ініціативної групи становить не менше 10 осіб.

 

На підтримку пропозиції про відкликання селищного голови має бути зібрано кількість підписів, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний селищним головою. Збір підписів проводиться протягом десяти днів. Територіальна виборча комісія перевіряє правильність оформлення підписних листів, кількість зібраних підписів протягом десяти днів з дня їх отримання.

 

Рішення про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою селищного голови, який був обраний шляхом самовисування, приймається за поданням територіальної виборчої комісії селищною радою більшістю голосів від її складу.

 

У разі прийняття радою рішення про відкликання селищного голови за народною ініціативою або у разі подання до місцевої ради рішення вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного кандидата на посаду селищного голови, про відкликання селищного голови за народною ініціативою, особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження селищного голови, не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня прийняття відповідного рішення звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів селищного голови.

 

Порядок проведення   позачергових   виборів селищного голови визначається законом про вибори.

 

Повноваження   селищного голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

 

1) з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 статті- з дня прийняття радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;

 

2) з підстав, зазначених у пунктах 3, 4 цієї статті - з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду без прийняття рішення відповідної ради

 

3) з підстав, зазначених у абазаці другому - з дня прийняття місцевим референдумом або радою рішення про дострокове припинення повноважень; 

 

4) з підстав, зазначених у абазаці третьому - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів)

 

5) у випадку, передбаченому абзацом сьомим цієї статті, - з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах.

 

6) у випадку, передбаченому пунктом п’ятим цієї статті - з дня прийняття відповідною радою або вищим керівним органом відповідної політичної партії рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови

 

 

Стаття 44. Формування виконавчого комітету

 

Виконавчим органом селищної ради є виконавчий комітет ради, який утворюється радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, селищного голови її виконавчий комітет здійснює свої   повноваження   до   сформування   нового   складу виконавчого комітету.

 

Кількісний   склад   виконавчого   комітету   визначається радою. Персональний   склад   виконавчого комітету селищної ради затверджується радою за пропозицією селищного голови ради.

 

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно селищного голови, заступника (заступників) селищного голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

 

До складу виконавчого комітету селищної ради входить також за посадою секретар ради.

 

Очолює виконавчий комітет селищної ради селищний голова.

 

У виконавчому комітеті функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар ради.

 

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також   для   здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого   комітету,   за   рахунок коштів місцевого бюджету.

 

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для селищного голови.

 

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, а з питань здійснення ним повноважень органів   виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

 

До складу виконавчого комітету селищної не можуть входити депутати ради, крім секретаря ради.

 

Стаття 45. Повноваження виконавчого комітету

 

Виконавчий комітет селищної ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом до відання виконавчих органів ради. 

 

Виконавчий комітет ради:

 

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд ради;

 

2) координує   діяльність   відділів,   управлінь   та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до   комунальної   власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

 

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. 

 

Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими   виконавчими органами ради та селищним головою в межах повноважень, наданих Законом виконавчим органам селищних рад. 

 

 

 

Стаття 46. Порядок прийняття рішень виконавчим комітетом

 

Виконавчий комітет приймає рішення на своїх засіданнях, які можуть проходити в закритому режимі. На засідання виконавчого комітету можуть викликатися посадові особи місцевого самоврядування селищної територіальної громади, керівники підприємств, установ та організацій, розташованих на території селищної ради, а також запрошуватися інші особи, визначені селищним головою. Селищний голова в разі потреби може призначати виїзні або розширені засідання виконавчого комітету. За рішенням членів виконкому в окремих випадках для висвітлення деяких питань місцевого самоврядування на засідання або на його певну частину можуть запрошуватися представники засобів масової інформації.

 

Рішення виконкому приймаються відкритим голосуванням за відсутності сторонніх осіб або в присутності сторонніх осіб при наявності згоди на це членів виконкому.

 

Засідання виконавчого комітету вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість його членів. Рішення виконавчого комітету приймається більшістю голосів від його складу.

 

Стаття 47. Вибори секретаря селищної ради

 

         Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією селищного голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу у разі, якщо:

 

1) на день проведення першої сесії селищної ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори селищного голови;

 

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану селищним головою;

 

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії селищної ради селищний голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

 

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку   з   достроковим   припиненням   його повноважень селищний голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

 

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади   селищного голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.

 

         У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу ради згідно з пунктом другим цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить селищний голова.

 

         Секретар селищної ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися   підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

 

Обрання та звільнення з посади секретаря ради відбувається за рішенням селищної ради, що приймається в режимі таємного голосування більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

 

Питання про звільнення з посади секретаря селищної ради не може розглядатися за відсутності селищного голови та самого секретаря селищної ради, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

 

Повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

 

Стаття 48. Повноваження секретаря селищної ради

 

Секретар селищної ради:

 

1) у випадку, передбаченому Законом, здійснює повноваження селищного голови;

 

2) скликає сесії ради у випадках, передбачених Законом; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

 

3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених Законом;

 

4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів;

 

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення   радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

 

6) за дорученням селищного голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

 

7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

 

8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою   і   проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

 

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів,   пов'язаних   з   місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

 

10) вирішує за дорученням селищного голови або ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

 

Секретар ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря   виконавчого   комітету ради.

 

 

 

Стаття 49. Затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів

 

Селищний голова має заступників з питань діяльності виконавчих органів селищної ради, кількість яких визначається радою.

 

Селищний голова вносить на розгляд ради кандидатури на посади заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради не більше двох раз одну і ту ж саму особу.

 

Розподіл обов'язків між заступниками селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється селищним головою.

 

За поданням селищного голови селищна рада затверджує його заступника з питань діяльності виконавчих органів.

 

Заступники селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, які затверджуються з числа депутатів селищної ради, припиняють свою депутатську діяльність і надалі працюють у виконавчих органах на постійній основі.

 

Заступники з питань діяльності виконавчих органів закінчують свої повноваження після сформування нового складу виконавчого комітету та можуть бути звільненими в інших випадках передбачених законодавством України.

 

Затвердження та звільнення за рішенням ради заступників селищного голови відбувається більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

 

 

 

Стаття 50. Повноваження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів

 

Заступники селищного голови з питань діяльності виконавчих органів:

 

—     представляють селищного голову з питань, віднесених до їхнього відання;

 

—       забезпечують здійснення повноважень місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в межах, встановлених розпорядженнями селищного голови;

 

—       організовують у межах встановленого селищним головою розподілу обов'язків роботу підпорядкованих їм виконавчих органів та їхніх підрозділів;

 

—       координують роботу комісій селищної ради, сприяють організації виконання розроблених ними рекомендацій;

 

—       координують роботу селищних комунальних підприємств у межах встановлених селищним головою повноважень;

 

—       регулярно інформують селищного голову про стан справ у підпорядкованих їм органах виконавчої влади та їхніх підрозділах, а також про діяльність комунальних підприємств та служб, що ними координуються;

 

—      вносять на розгляд виконавчого комітету селищної ради пропозиції   щодо функціонування інфраструктури комунального господарства та інших питань, віднесених селищним головою до їхнього відання;

 

—      за дорученням селищного голови інформують його про стан справ з питань, віднесених до їхнього відання; надають пояснення з будь-якого питання, пов'язаного з діяльністю підпорядкованих їм підрозділів та служб;

 

—      з метою кваліфікованого обговорення питань, віднесених до свого відання, з власної ініціативи або на письмові звернення голів постійних комісій беруть участь у засіданнях цих комісій;

 

—      за дорученням селищного голови представляють інтереси селищної територіальної громади у   відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, громадянами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, а також у міжнародних відносинах;

 

—      за дорученням селищного голови проводять переговори щодо співробітництва, взаємодії та виконання робіт на договірних засадах; підписують протоколи про наміри;

 

—      укладають договори згідно із законодавством за умови підтвердження селищним головою в письмовій формі відповідних повноважень;

 

—      надсилають офіційні відповіді та роз'яснення з питань, віднесених до їхнього відання;

 

— спрямовують, координують та контролюють діяльність підпорядкованих їм виконавчих підрозділів та утворених при них комісій у дорученій їм сфері діяльності відповідно до наділених повноважень;

 

—    відповідно до затвердженого селищним головою графіка ведуть прийом громадян;

 

—    є членами виконавчого комітету селищної ради.

 

Взаємозамінність заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів визначається розпорядженням селищного голови.

 

 

 

Стаття 51. Керуючий справами (секретар) виконкому

 

Повноваження секретаря виконкому рішенням селищної ради може одночасно здійснювати секретар селищної ради

 

Керуючий справами (секретар) виконкому:

 

—    відповідає за здійснення безпосередньої координації роботи апарату виконавчого комітету селищної ради;

 

—    відповідає за своєчасну та якісну підготовку засідань виконкому;

 

—    виконує інші обов'язки.

 

Призначає та звільняє керуючого справами (секретаря) виконкому відбувається в порядку, встановленому для заступників селищного голови.

 

 

 

Стаття 52. Органи місцевої самоорганізації населення та їх повноваження

 

Селищні ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

 

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем   проживання   визначаються законом. 

 

 Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення   своїх   повноважень,   захисту   прав   та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого   самоврядування   та їх добровільні об'єднання, які підлягають   реєстрації відповідно до законодавства в органах 
 Міністерства юстиції України.

 

Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. 

 

Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням   органів місцевого самоврядування не можуть   передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання можуть ініціювати створення будинкових, вуличних, квартальних, селищних органів самоорганізації населення. Дозвіл на їх створення дає Селищна рада, яка може наділяти зазначені органи частиною власної компетенції, фінансів та майна. Селищна рада також визначає територію, в межах якої діє відповідний орган самоорганізації населення.

 

Процеси здійснення органами самоорганізації населення власних повноважень повинні відповідати інтересам селищної територіальної громади в цілому та відбуватися в комплексі з іншими заходами, пов'язаними із забезпеченням її життєдіяльності та розвитку. Органи та посадові особи місцевого самоврядування надають всебічну підтримку процесам реалізації органами самоорганізації населення власних повноважень, а також вживають заходів щодо їх координації.

 

Органи самоорганізації населення підконтрольні та підзвітні селищній раді, вони повинні виконувати рішення селищної ради, її виконавчого комітету та загальних зборів громадян, що його утворили, а також розпоряджень селищного голови. У разі невиконання рішень зазначених органів або своїх повноважень діяльність органів самоорганізації населення може бути достроково припинена за рішенням загальних зборів громадян або селищної ради.

 

Більш детально питання створення, організації, порядок наділення органів самоорганізації населення правами щодо управління майном та фінансовими ресурсами, що перебувають у власності територіальної громади селищної ради, визначаються чинним законодавством та окремими рішеннями Новогуйвинської селищної ради.

 

РОЗДІЛ V

 

Базові засади розвитку органів місцевого самоврядування територіальної громади

 

Новогуйвинської селищної ради

 

Стаття 53. Врахування головних аспектів та критеріїв розвитку в діяльності органів місцевого самоврядування

 

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

 

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

 

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля,   природні   ресурси,   що   є   у   комунальній власності територіальних громад селищ, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

 

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

 

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України та інших місцевих бюджетів.

 

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Селищна рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також
матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

 

Селищна рада має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

 

Діяльність органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб щодо розвитку територіальної громади включає в себе:

 

—     стабілізацію і покращення економічної та соціальної ситуації на території селищної ради;

 

— розробку   та   запровадження   механізмів   пом'якшення   впливу   економічної кон'юнктури на розвиток територіальної громади;

 

—    оперативне реагування на виникнення елементів соціальної кризи;

 

—    розвиток місцевих ініціатив, запобігання втрати довіри у населення;

 

—    продумане визначення та ефективний розподіл завдань;

 

—       забезпечення участі селищної територіальної громади у процесах обласного районного та державного планування;

 

— поступове пристосування до ринкових умов системи селищного комунального господарства, реформування   його   структури   та   запровадження   сучасних   методів управління та розвитку об'єктів комунальної власності;

 

—     здійснення сучасного фінансового менеджменту;

 

— застосування нових підходів до процесів формування механізмів соціального захисту населення;

 

—    розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги у сфері визначення напрямків розвитку селищної територіальної громади;

 

—    розробку перспективних планів розвитку;

 

— розбудову   на   території   селищної ради   сучасної   ринкової   інфраструктури,   орієнтацію на створення довгострокової стратегії;

 

—     встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

 

 

 

Стаття 54. Планування селищного розвитку

 

Планування селищного розвитку - це здійснення комплексу заходів щодо дослідження стану та перспектив розвитку селищної територіальної громади, визначення місцевих та глобальних факторів, що впливатимуть на селищні процеси, розробки та інтеграції окремих галузевих, фінансових, територіальних та управлінських проектів до загальноселищної програми перспективного розвитку. Зазначена програма має бути забезпечена аналітичним прогнозуванням та передбачати заходи і механізми щодо управління явищами, які можуть виникати під час реалізації окремих проектів та програми в цілому.

 

Планування розвитку селищної територіальної громади потребує комплексного підходу та спільної роботи всіх підрозділів і служб органів місцевого самоврядування над розробкою загальної концепції. Програма розвитку має обов'язково містити в собі заходи щодо кадрового забезпечення її виконання.

 

До головних складових програми розвитку відносяться:

 

—     селищне планування;

 

—     розвиток селищного господарства;

 

—     розвиток територіальної фінансово-кредитної системи;

 

—     розвиток закладів охорони здоров'я, освіти та культури;

 

—     розвиток закладів соціального призначення;

 

—    формування селищної фіскальної політики;

 

—    управління селищними фінансами;

 

— розвиток підприємництва та системи запобігання банкрутству важливих для розвитку територіальної громади суб'єктів господарювання;

 

—    питання екології та розвиток зон відпочинку (рекреаційних зон);

 

—    забезпечення громадської безпеки та охорона правопорядку.

 

 

 

Стаття 55. Селищне планування

 

Завдання селищного планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва на основі затвердженого генерального плану забудови селищ.

 

Через складання та затвердження планів землекористування селищна рада, територіальна громада і її органи місцевого самоврядування визначають порядок використання земельних ділянок під забудову.

 

Органи місцевого самоврядування селищної територіальної громади контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права надання дозволів на будівництво та координацію діяльності суб'єктів будівництва на території селищної ради.

 

Селищна рада має надане законом право на відведення землі, що належить селищній територіальній громаді, а при забудові важливих ділянок - право визначати особливі умови.

 

З метою розвитку окремих територій селищної ради Селищна рада може прийняти рішення про використання капіталовкладень на будівництво мереж транспорту, електро— та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

 

Селищна рада визначає форми кооперації між територіальною громадою та приватними інвесторами, які дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів селищного планування.

 

Планування будівництва здійснюється в два етапи: складання відповідно до встановленого порядку плану землекористування та складання плану забудови.

 

План землекористування є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання насамперед органами та посадовими особами місцевого самоврядування та інших землекористувачів чи власників землі.

 

Затверджений план забудови селищної ради є обов'язковим для виконання на території селищної ради всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними громадами.

 

Органи місцевого самоврядування повинні залучати до розробки плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та на розгляд загальних зборів. Проект плану забудови оприлюднюється згідно з цим Статутом і виноситься на затвердження селищної ради лише після обговорення пропозицій та заперечень, які надійшли до органів місцевого самоврядування. У випадку резонансного обговорення цього питання громадськістю та виникнення розбіжностей, які не вдалося подолати протягом терміну, відведеного на громадське обговорення, проект плану забудови затверджується рішенням селищного референдуму.

 

Під час складання плану забудови забороняється вносити зміни до попередніх рішень селищної ради з цього приводу з тим, щоб запобігти можливості зведення споруд, які заважатимуть реалізації майбутніх рішень.

 

Селищна рада визначає ті райони та квартали селищної ради, в яких будь-які зміни забудови або землекористування можуть здійснюватися лише на підставі особливого дозволу. Насамперед це стосується випадків, коли необхідно зберегти своєрідність району або склад його мешканців.

 

Стаття 56. Розвиток селищного господарства

 

Розвиток селищного господарства має бути зорієнтований на створення відповідної інфраструктури, що буде достатньою для задоволення потреб та забезпечення прав і свобод членів територіальної громади, які гарантуються Конституцією України. Така інфраструктура повинна насамперед включати в себе такі елементи:

 

• розвинута та розгалужена система збору і вивезення сміття та промислових відходів з використанням відповідних сучасних технологій та технічних засобів;
• організована на сучасних засадах система санітарного очищення селищної ради (очищення вулиць, шляхів, дворів, запобігання розповсюдженню бездомних тварин тощо);
• організована на сучасних методах система тривалого зберігання, захоронення і знешкодження побутових та промислових відходів;
• безперебійне забезпечення громадян водою, зокрема питною, яка б задовольняла б вимогам усіх параметрів та стандартів якості, встановлених державою; налагодження системи сучасного контролю за їх дотриманням;
• сучасна і екологічно безпечна система очисних споруд каналізаційних вод та інфраструктура їх відведення;
• розвинуте шляхове господарство, система транспортних розв'язок на території Новогуйвинської селищної ради, мережа стічних вод, стоянок автотранспорту;
• підприємства з озеленення селищної території та ведення паркового господарства;
• пристосована до умов ринкової економіки житлово-комунальна сфера з урахуванням можливостей, які надаються селищній територіальній громаді правом комунальної власності;
• розгалужена мережа громадського транспорту, що охоплює територію селищної ради;
• система надання ритуальних послуг, утримання та охорони кладовищ;
• сучасна мережа вуличного освітлення;
• система благоустрою селищної ради, забезпечення протизсувних робіт;
• розвинуті мережі тепло -, газо- та електропостачання.

 

Робота в галузі селищного господарства повинна базуватися на використанні та застосуванні новітніх методів і технологій енерго- та ресурсозбереження, суворого дотримання екологічних норм, встановлених державою.

 

Органи місцевого самоврядування повинні здійснювати координацію дій підприємств комунальної та інших форм власності, залучених до роботи в системі селищного господарства, та регулювати їхню діяльність на договірних засадах.

 

 

 

Стаття 57. Розвиток територіальної фінансово-кредитної системи

 

Органи місцевого самоврядування в рамках довгострокової програми розвитку розробляють коротко— та середньострокові плани розвитку територіальної фінансово-кредитної системи, які мають передбачати здійснення конкретних заходів з формування та підтримки діяльності відповідних установ і структур. Органи місцевого самоврядування можуть сприяти розробці механізмів іпотечного кредитування житлового будівництва, створенню кредитних спілок та товариств взаємного кредитування суб'єктів малого і середнього бізнесу в межах чинного законодавства. Селищна рада повинна налагодити регулярний контроль за виконанням своїх рішень щодо здійснення зазначених заходів.

 

Стаття 58. Розвиток закладів охорони здоров'я, освіти, культури та соціального призначення

 

Розвиток закладів соціальної сфери є пріоритетним завданням у здійсненні селищною територіальною громадою місцевого самоврядування. Розвиток закладів соціальної сфери має базуватися на засадах:

 

• вільного доступу та рівних можливостей жителів селищної ради отримувати послуги закладів соціальної сфери;
• сприяння розвиткові альтернативних закладів, зокрема не комунальної форми власності;
• встановлення окремого режиму управління майном закладів соціальної сфери;
• сприяння встановленню пільгового режиму оподаткування;
• стимулювання розвитку системи медичного страхування;
• сприяння створенню мережі закладів соціального призначення (будинків престарілих, притулків для неповнолітніх, дитячих будинків сімейного типу тощо) та реабілітаційних закладів;
• сприяння у створенні громадських фондів, діяльність яких спрямовано на розвиток закладів соціальної сфери.

 

Селищний голова передбачає в структурі виконавчих органів відповідних посадовців, які займатимуться питаннями соціальної сфери, а також посаду заступника селищного голови, який займатиметься питанням, що належать до зазначеної проблематики.

 

Стаття 59. Розвиток селищної фіскальної політики

 

Фіскальна діяльність органів місцевого самоврядування є ключовим напрямком посилення впливу на економіку та соціальну сферу селищної ради, тому органи місцевого самоврядування повинні приділяти увагу розвиткові селищної фіскальної політики, зосередивши її при цьому на наступних напрямках:

 

• створення ефективних та надійних джерел власних надходжень, що дозволятимуть фінансувати завдання місцевого самоврядування;
• створення відповідної ринкової інфраструктури, яка дозволятиме збільшувати обсяги селищних податків та зборів;
• сприяння в розташуванні на території селищної ради суб'єктів підприємницької діяльності;
• впровадження відповідно до чинного законодавства таких місцевих податків і зборів, які зберігають стабільність за умов економічних змін.

 

Стаття 60. Управління селищними фінансами

 

Управління селищними фінансами має базуватися на запровадженні новітніх форм фінансового менеджменту та утворенні такої фінансової системи, яка дозволятиме найбільш ефективно виконувати завдання місцевого самоврядування в межах чинного законодавства. Фінансова система має бути побудована на засадах прозорості, можливостей оперативно реагувати на проблеми та завдання місцевого самоврядування, які постають з часом. Процес управління селищними фінансами відбувається в рамках фінансового планування діяльності селищної територіальної громади та складається з регламентації селищною радою процедур бюджетного процесу, питань фінансової діяльності комунальних підприємств, встановлення місцевих податків та зборів. Виконавчі органи забезпечують надходження та ефективне використання коштів, а також звітують з цих питань перед представницьким органом селищної територіальної громади.

 

 

 

Стаття 61. Розвиток підприємництва та створення системи запобігання банкрутству важливих для розвитку селищної ради суб'єктів господарювання

 

Органи місцевого самоврядування повинні сприяти розвиткові місцевого підприємництва, зокрема малому та середньому. Селищна рада має щорічно організовувати слухання з цих питань, складати та затверджувати відповідні програми розвитку та плани здійснення конкретних заходів, хід виконання яких повинен регулярно контролюватися.

 

Зазначені програми та плани повинні містити:

 

• заходи щодо залучення на зазначені цілі коштів іноземних держав, міжнародних установ, державних та регіональних фондів;
• заходи щодо підтримки підприємництва відповідно до програм співробітництва з іноземними суб'єктами   місцевого самоврядування та інших напрямів міжнародної діяльності;
• виділення   земельних   ділянок   та надання   приміщень   суб'єктам   малого   та середнього бізнесу;
• відкриття інформаційно-консультативних центрів малого бізнесу.

 

Селищна рада може створити Фонд підтримки підприємництва. Діяльність зазначених органів регламентується окремими положеннями, що затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

 

Органи місцевого самоврядування можуть включати представників суб’єктів господарювання до складу виконавчого комітету селищної ради.

 

Стаття 62. Забезпечення громадської безпеки та охорони правопорядку

 

Мешканці та гості селищної ради мають почувати себе в межах селищної ради у безпеці.

 

Органи місцевого самоврядування повинні розробляти та впроваджувати заходи з громадської безпеки та охорони, складовими частинами яких є:

 

• заходи щодо запобігання скоєнню злочинів шляхом налагодження системи здійснення правоохоронцями регулярних профілактичних рейдів на території селищної ради, запобігання розповсюдженню підліткової злочинності, зокрема в закладах освіти та в місцях для розваг;
• врегулювання питань проведення в селищах масових акцій;
• налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку з товариствами співвласників будинків;
• організація відповідного освітлення та патрулювання селищ у вечірній час; й організація безпечного руху транспорту;
• організація охорони об'єктів, на яких імовірність скоєння злочину є потенційно надто високою.

 

Селищний голова повинен регулярно запрошувати на засідання селищної ради та її виконкому керівників правоохоронних органів з метою планування спільних заходів та заслуховування інформації про їх виконання.

 

Селищний голова вносить на розгляд селищної ради і виконкому питання про створення належних умов для діяльності правоохоронних органів.

 

З метою забезпечення повного контролю за процесами підтримки громадської безпеки та охорони правопорядку в селищах, а також більш оперативного реагування на них Селищна рада може прийняти рішення щодо створення міліції, яка утримується за рахунок коштів селищної територіальної громади.

 

Стаття 63. Екологічні питання та розвиток

 

У процесі планування елементів селищного розвитку необхідно передбачати:

 

• збереження та відведення нових ділянок для зелених насаджень;
• створення зон для руху пішоходів, велосипедистів та транспортних засобів, що не несуть екологічного навантаження;
• здійснення заходів з перебудови селищних доріг, зменшення інтенсивності та підвищення безпеки вуличного руху;
• розробку комплексу заходів із зменшення рівня забруднення підприємствами повітря;
• здійснення регулярного контролю за екологічною ситуацією та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування та населення;
• розвиток інфраструктури селищних парків та інших рекреаційних зон;
• здійснення заходів щодо запровадження системи екологічного страхування.

 

Селищна рада не рідше одного разу на рік розглядає питання про екологічну ситуацію в селищах.

 

Стаття 64. Міжнародна діяльність

 

Селищна рада самостійно здійснює міжнародну діяльність, крім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

 

Пріоритетними напрямками у здійсненні міжнародної діяльності насамперед є:

 

• участь у русі міст-побратимів;
• укладання щорічних протоколів, що стосуються здійснення конкретних заходів у рамках угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування;
• участь у міжнародних об'єднаннях зарубіжних суб'єктів місцевого самоврядування з проблематики, яка має для селищної територіальної громади пріоритетне значення;
• участь у заходах, які мають нести великий представницький характер для селищної територіальної громади;
• участь у заходах міжнародного плану, які мають на меті отримання конкретної допомоги для селищної територіальної громади;
• участь у заходах, які сприяють залученню   інвестицій   на розвиток селищної територіальної громади, підприємництва, або здійснення спільних проектів;
• участь у заходах відповідно до міжнародних угод України або в рамках міждержавних програм.

 

 

 

В разі укладання угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування, селищна рада затверджує щорічний план здійснення спільних заходів з зарубіжними партнерами, участі представників селищної територіальної громади в засіданнях об'єднань та в роботі міжнародних конференцій і виставок, а також передбачає відповідне фінансування цих заходів.

 

Спільні заходи мають насамперед передбачати:

 

• вивчення та запровадження іноземного досвіду з питань організації селищного господарства, використання   сучасних   технологій,  зокрема   енергозберігаючих   та екологічних, а також навчання персоналу для оволодіння цими технологіями;
• обмін досвідом та налагодження безпосередніх зв'язків між закладами охорони здоров'я, пожежної охорони, соціальними установами та іншими організаціями;
• навчальні обміни представниками органів місцевого самоврядування, учнями, студентами та викладачами закладів освіти, культури та науки;
• участь представників місцевого самоврядування та творчих колективів в урочистих та представницьких заходах міст-партнерів.

 

Органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо організації заходів або участі в міжнародних заходах, що не були передбачені щорічним планом міжнародної діяльності, насамперед у випадках:

 

• що стосуються інвестиційної діяльності селищної територіальної громади;
• коли відповідні запрошення надійшли після затвердження селищною радою щорічного плану міжнародної діяльності;
• коли здійснення відповідних заходів не призводить до суттєвих видатків з селищного бюджету.

 

 

 

Р О З Д І Л VI

 

Фінанси, бюджет та майно селищної територіальної громади

 

 

 

Стаття 65. Загальні принципи фінансової діяльності селищної територіальної громади

 

Фінансова діяльність селищної територіальної громади має на меті:

 

• створення   відповідних   механізмів   регулювання   процесів   економічного   та соціального розвитку, що відіграватимуть в них стимулюючу та координуючу роль;
• запровадження відповідних фіскальних інструментів, які дозволятимуть створювати механізми формування надійної бази власних надходжень та сприятимуть розвиткові економічних процесів на території селищної територіальної громади;
• забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-
  комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;
• сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства;
• якісне виконання повноважень, делегованих державою органам місцевого самоврядування, при належному їх фінансуванні державою.

 

Фінансова діяльність селищної територіальної громади має відбуватися на засадах:

 

• планування фінансових ресурсів;
• першочергове забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку селищної територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;
• врахування загальнодержавних інтересів;
• прозорості, винесення на обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів селищного бюджету.

 

 

 

Стаття 66. Повноваження щодо фінансових зобов'язань

 

Органи місцевого самоврядування селищної територіальної громади беруть на себе зобов'язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, коли це передбачено положеннями бюджету. Органи місцевого самоврядування беруть на себе такі зобов'язання лише за наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов'язань не несуть загрози розбалансування бюджетів наступних років.

 

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання зобов'язань діють до затвердження бюджету на наступний рік.

 

 

 

Стаття 67. Кредитно-фінансові установи селищної територіальної громади

 

З метою забезпечення процесів розвитку селищної територіальної громади, органи місцевого самоврядування можуть створювати кредитно-фінансові установи та координувати діяльність місцевих кредитно-фінансових систем у порядку, визначеному законом.

 

 

 

Стаття 68. Регулювання обсягів застави та запозичень

 

Селищна рада встановлює обсяги застави, враховуючи загальноекономічну ситуацію, перспективи розвитку економіки селищної ради, рівень платоспроможності суб'єктів господарювання та населення селищної ради, терміни здійснення виплат, а також важливість здійснення відповідних інвестицій для розвитку селищної територіальної громади. При цьому загальні обсяги застави не можуть перевищувати визначених селищною радою відсотків від загального обсягу бюджету поточного року, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

 

 

 

 

 

Стаття 69. Податки та збори селищної територіальної громади

 

Рішення щодо введення органами місцевого самоврядування певного податку, збору або встановлення ставки оподаткування має базуватися на дотриманні, по можливості, наступних принципів:

 

• податки та збори мають сприяти процесам забезпечення ефективного надання громадських послуг;
• дотримання вимог чинного законодавства;
• запровадження зборів зі споживачів кожного разу, коли йдеться про відшкодування витрат від осіб, що отримали вигоду від наданих послуг або дозволів;
• врахування попиту на зазначені послуги;
• перед запровадженням податків або визначенням їх ставок мають ретельно аналізуватися   можливі   наслідки   від   їх   запровадження,   зокрема   вплив   на   сфери виробництва,   споживання та підприємництва;   запровадження податків   не повинно стримувати   розвиток   підприємництва,   звуженню   бази оподаткування,   спричиняти розбалансування у сфері споживання; у той же час введення пільгових режимів не повинне порушувати екологічну ситуацію в селищах, відбуватися в режимі виключної вибірковості або сприяти проведенню операцій, пов'язаних з ухиленням від податків;
• органи   місцевого   самоврядування   мають   запроваджувати   податки   для територіальної громади в цілому та нести відповідальність перед її членами за ефективне використання отриманих коштів та організацію надання відповідних громадських послуг.

 

 

 

Стаття 70. Порядок та обсяги надання гарантій селищною територіальною громадою

 

Органи місцевого самоврядування можуть надавати гарантії в порядку і обсягах, передбачених законодавством України.

 

Стаття 71. Фінанси комунальних підприємств

 

Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності селищної територіальної громади, є складовою частиною її фінансової системи.

 

Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об'єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

 

До фінансової системи селищної територіальної громади входять також дочірні підприємства, засновані підприємствами, що перебувають у власності селищної територіальної громади.

 

Органи місцевого самоврядування повинні запроваджувати передові принципи управління фінансами комунальних підприємств, а також налагоджувати надійні механізми контролю та координації діяльності усіх суб'єктів, засновниками яких вони виступають. Діяльність комунальних підприємств та суб'єктів господарської діяльності з майновою часткою, що належить цим підприємствам, має спрямовуватися на забезпечення інтересів та задоволення потреб селищної територіальної громади.

 

Підприємства комунального сектора мають працювати в рівних умовах, зокрема фінансових, з іншими господарюючими суб'єктами.

 

Фінанси підприємств комунальної власності не можуть вилучатися до бюджету на поточні потреби. Вони мають слугувати важливим інструментом у процесі розвитку комунальної інфраструктури селищної ради.

 

У процесі підготовки наступного проекту бюджету органи місцевого самоврядування повинні визначати найбільш оптимальні форми поєднання механізмів рентабельного функціонування підприємств комунального сектора із соціальною політикою, що впроваджується селищною владою. Органи місцевого самоврядування повинні планувати фінансову діяльність суб'єктів комунальної власності з урахуванням заходів щодо бюджетної підтримки селищних систем охорони здоров'я, освіти, культури, та інших важливих напрямків соціальної сфери.

 

Селищна рада може приймати рішення про фінансування робіт по реконструкції об¢єктів комунальної власності територіальної громади, які знаходяться на балансі комунальних підприємств, як з загального бюджету так і з бюджету розвитку.

 

 

 

Стаття 72. Бюджет територіальної громади селищної ради

 

Загальні засади формування селищного бюджету, принципи формування доходів та здійснення видатків селищного бюджету, концепція збалансування доходів та видатків, порядок прийняття та оприлюднення рішення про бюджет, внесення змін і доповнень до бюджету, виконання бюджету визначаються законодавством України, зокрема Бюджетним кодексом України, Законом України «Про державний бюджет України», іншими законами та нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетні правовідносини.

 

Селищна рада самостійно розробляє, затверджує і виконує місцевий бюджет згідно з Бюджетним кодексом України.

 

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі   законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

 

Втручання   державних   органів   у   процес   складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законами.

 

Стаття 73. Кредити

 

 

 

У випадках, передбачених цим Статутом та законодавством, виконавчі органи можуть приймати рішення про надання бюджетних позичок у порядку, визначеному селищною радою у разі делегування таких повноважень.

 

Селищна рада може здійснювати кредитування проектів, важливих для стимулювання процесів соціально-економічного розвитку селищної територіальної громади, шляхом фінансування діяльності утворених нею спеціальних фондів, підприємств, організацій та установ. Порядок діяльності цих суб'єктів, програми та механізми кредитування встановлюються селищною радою. Фонди цільового призначення є самостійними фінансовими інститутами і як складові частини включаються до доходної та видаткової частин бюджету.

 

Стаття 74. Фінансовий звіт за підсумками завершення бюджетного року

 

Фінансовий звіт за підсумками завершення бюджетного року складається виконавчим органом ради та подається селищним головою селищній раді для розгляду.

 

Селищна рада повинна затвердити фінансовий звіт до прийняття бюджету, наступного за звітним.

 

 

 

Стаття 75. Об'єкти майнових інтересів селищної територіальної громади

 

Територіальній громаді селищ належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий   фонд,   нежитлові приміщення,   заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені   відповідно   до   закону   як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина,   визнана   судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

 

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

 

Територіальна громада селищ безпосередньо або через органи місцевого самоврядування може об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для   спільного фінансування   (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

 

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону   здійснюють правомочності щодо володіння, користування   та   розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

 

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються радою.

 

Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

 

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

 

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти,   доцільно,   економно,   ефективно користуватися   і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

 

Право   комунальної   власності   територіальної   громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу,   за винятком випадків, передбачених законом.

 

Селищні ради мають право:

 

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе   значення   для   забезпечення   комунально-побутових   і соціально-культурних потреб територіальної громади;

 

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо   вони   можуть   бути   використані   для   забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

 

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

 

Об'єктами майнових інтересів селищної територіальної громади є:

 

—     підприємства, установи та організації комунальної власності;

 

—     корпоративні права, що належать селищній територіальній громаді;

 

— земля, що належить селищній територіальній громаді на правах комунальної власності;

 

—     частки, що належать селищній територіальній громаді в майні спільних підприємств;

 

— нерухоме   майно,   що   належить   селищній   територіальній   громаді   на правах комунальної власності;

 

—     цінні папери;

 

—     боргові зобов'язання юридичних осіб, інших суб'єктів місцевого самоврядування та держави, не оформлені, або не переведені в цінні папери;

 

—        майно, відчужене в процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним;

 

—     майно, що може бути отримане внаслідок застосування процедури стягнення з боржника;

 

—     об'єкти інтелектуальної власності.

 

 

 

Стаття 76. Порядок користування та розпорядження об'єктами нерухомого майна селищної територіальної громади

 

Об'єкти нерухомості комунальної власності, введенні в експлуатацію з метою забезпечення конституційних прав та соціальних потреб членів селищної територіальної громади, повинні використовуватися за призначенням.

 

 

 

У разі наявності вільних площ, а також з метою отримання додаткових коштів органи місцевого самоврядування, уповноважений ними орган або підприємство, засноване селищною радою, можуть здати частину приміщень в оренду.

 

У випадку, якщо орендодавцем виступають виконавчі органи місцевого самоврядування, кошти від оренди майна надходять на рахунок місцевого бюджету і використовуються для задоволення потреб селищної територіальної громади.

 

Виконавчі органи місцевого самоврядування можуть передавати в безоплатне користування або здійснювати безоплатну приватизацію нежитлової площі, елементів та інфраструктури спільного користування житлових будинків, що належать комунальній власності, товариствам співвласників цих будинків та їх об'єднанням. При цьому затверджується порядок передачі та встановлюється відповідальність нового власника за експлуатацію та утримання житлового будинку і прилеглої території, а також порядок формування фондів на нове будівництво.

 

Виконавчі органи місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень і в порядку, встановленому законом, здійснюють усі передбачені законодавством майнові операції щодо розпорядження нерухомим майном. За умов визнання економічної доцільності вони можуть передавати об'єкти комунальної власності у постійне чи тимчасове користування, здавати в оренду, продавати, використовувати під заставу або як внесок при створенні господарського товариства будь-якої форми, визначати додаткові умови в угодах та договорах щодо їх використання та фінансування.

 

Виконавчі органи місцевого самоврядування повинні здійснювати облік та регулярну перевірку стану об'єктів нерухомості, виявляти безгосподарні об'єкти та вживати заходів щодо переведення їх у встановленому законом порядку в комунальну власність.

 

Органи місцевого самоврядування повинні налагодити систему ефективного контролю за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передачі в користування та своєчасно ініціювати питання повернення майна в комунальну власність.

 

Селищна рада може передавати на баланс і обслуговування комунальним підприємствам об¢єкти комунальної власності територіальної громади.

 

Селищна рада може регламентувати порядок та умови продажу, здачі в оренду та передачі в користування нерухомого майна комунальної власності і затвердити їх окремими Положеннями.

 

 

 

Стаття 77. Комунальні підприємства

 

Комунальні підприємства - це засновані на комунальній власності рішенням селищної ради підприємства з надання громадських послуг, діяльність яких направлена на задоволення потреб селищної територіальної громади. У разі необхідності органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про придбання, утримання або розширення за рахунок коштів місцевого бюджету підприємства іншої форми власності, зокрема шляхом збільшення за рахунок органів місцевого самоврядування статутного фонду, збільшена частка якого належатиме селищній територіальній громаді, якщо:

 

—       зазначене підприємство виробляє продукцію або надає послуги комунального призначення, що є   надто важливими для забезпечення життєдіяльності селищної територіальної громади, і ці завдання не можуть бути виконані краще та ефективніше третіми особами;

 

—     його діяльність має велике соціальне значення для мешканців селищної ради.

 

Крім того, органи місцевого самоврядування можуть придбати підприємство або майнову часту (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.

 

Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповідно до їхніх статутів, що затверджуються селищною радою або виконавчими органами селищної ради відповідно до делегованих їм повноважень. Директор підприємства призначається та звільняється з посади селищним головою на підставі контракту. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та процеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються за рішенням селищної ради, крім випадків, передбачених їхніми статутами.

 

Діяльність підприємств, в яких селищна рада територіальна громада має майнову частку (корпоративні права), відбувається відповідно до їхніх статутів, що затверджуються загальними зборами акціонерів (засновників). Селищна рада територіальна громада через органи місцевого самоврядування здійснює управління корпоративними правами, що належать їй у майні цих підприємств.

 

Усі майнові операції, питання розподілу прибутків, затвердження фінансових та інших звітів, призначення та звільнення керівників вирішуються загальними зборами акціонерів (засновників) таких товариств.

 

Стаття 78. Нагромадження і відчуження майна та майнових прав

 

Органи місцевого самоврядування повинні вживати заходів для з'ясування майнових відносин з суб'єктами інших форм власності та нагромадження майна і майнових прав на користь селищної територіальної громади в структурах інших форм власності. Органи місцевого самоврядування мають запобігати спробам реалізації на користь третіх осіб окремо визначеного майна, майнових комплексів або майнових прав у випадках:

 

— якщо остаточно не завершено процес законодавчого вирішення питань правонаступництва;

 

 

 

—     якщо органи місцевого самоврядування мають вагомі підстави ставити під сумнів законність переходу права власності;

 

—     якщо особи, які підписували відповідні рішення або договори, не мали на це достатніх повноважень або порушували встановлені процедури;

 

—     якщо термін дії цих договорів завершився, або порушувалися умови цих договорів.

 

Виконавчі органи, уповноважені селищною радою, можуть відстежувати процеси переходу прав власності на майнові об'єкти або права, що належали чи згідно з чинним законодавством мали належати селищній територіальній громаді, або якщо з'ясування права власності на ці об'єкти і майнові права остаточно не відбулося.

 

Органи місцевого самоврядування здійснюють придбання майна та майнових прав у обсягах, необхідних для виконання власних повноважень та розвитку селищної територіальної громади.

 

Майнові об'єкти та права можуть відчужуватися у випадках:

 

—     відсутності попиту на надання громадських послуг;

 

—    якщо необхідно сприяти утворенню приватної власності, процесам розвитку підприємництва та конкуренції;

 

—    якщо існує потреба в отриманні коштів на виконання завдань, що вважаються пріоритетними для потреб селищної територіальної громади;

 

—    якщо необхідно забезпечити нагальні потреби селищної територіальної громади або частини мешканців селищної ради;

 

—    якщо їхня діяльність або їх утримання завдають збитків або якщо майнові права не забезпечують необхідний вплив на виробничі та підприємницькі процеси;

 

—    якщо необхідно заснувати іншу майнову структуру.

 

Питання нагромадження і відчуження майна та майнових прав повинні регулярно виноситися на розгляд органів місцевого самоврядування.

 

Стаття 79. Механізми запобігання банкрутству суб'єктів комунальної власності селищної територіальної громади

 

Органи місцевого самоврядування можуть розробити комплекс заходів щодо запобігання банкрутству та підвищення рівня ліквідності суб'єктів комунальної власності. Насамперед вони зобов'язані:

 

—     регулярно відслідковувати фінансовий стан підприємств комунальної власності та суб'єктів, у яких селищна рада територіальна громада має майнову частку;

 

—     своєчасно реагувати на погіршення фінансового стану підприємств, появу ознак їх неплатоспроможності, здійснювати відповідний аналіз та виявляти причини, за яких це відбувається, і вживати заходів щодо їх усунення;

 

—     навчати керівників підприємств менеджменту підприємства в ситуаціях, властивих ринковій економіці, зокрема здійсненню критичного менеджменту; у разі необхідності своєчасно здійснювати кадрові перестановки;

 

—     сприяти своєчасному проведенню переговорів з кредиторами;

 

—     брати активну участь у процесах, пов'язаних з процедурою банкрутства, санації підприємств та реструктуризації заборгованості;

 

—     здійснювати аналіз обсягів застави.

 

 

 

Р О З Д І Л VII

 

Відповідальність депутатів та посадових осіб органів місцевого самоврядування

 

 

 

Стаття 80. Відповідальність депутатів селищної ради, селищного голови та членів виконавчого комітету селищної ради

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, фізичними та юридичними особами.

 

У випадку заподіяння шкоди територіальній громаді внаслідок рішення селищної ради або її виконавчого комітету депутати ради та члени виконкому несуть передбачену законодавством відповідальність, зокрема:

 

- якщо вони діяли навмисно або з грубим порушенням свого службового обов'язку;

 

- якщо їм були відомі обставини матеріального характеру, через які не можна було приймати відповідне рішення;

 

- якщо вони ухвалили рішення про проведення витрат, не передбачених законами України чи селищним бюджетом, без визначення додаткових джерел покриття цих видатків та їх забезпечення.

 

Збитки, заподіяні юридичним та фізичним особам внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовуються за рахунок селищного бюджету в порядку, встановленому законом.

 

У разі отримання інформації про заподіяння юридичним та фізичним особам збитків, а також при необхідності відшкодування збитків за рахунок селищного бюджету Селищна рада має терміново розглянути питання про визначення кола посадових осіб місцевого самоврядування, винних у цьому, та притягнення їх до відповідальності.

 

Посадові особи місцевого самоврядування несуть персональну майнову відповідальність за заподіяння збитків унаслідок їх неправомірних дій чи бездіяльності.

 

 

 

Р О З Д І Л VIIІ

 

Заключні положення

 

 

 

Стаття 81 Порядок прийняття і реєстрації статуту

 

1.Статуту приймається на пленарному засіданні Новогуйвинської селищної ради більшістю голосів депутатів від загального складу селищної рад.

 

 

 

2.Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

 

 

 

Стаття 82 Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

 

1.Зміни та доповнення до Статуту приймаються селищною радою більшістю голосів від загального складу селищної ради.

 

2.Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають селищний голова, виконавчий комітет селищної ради, депутати селищної ради, постійні комісії селищної ради, загальні збори громадян. Відповідні зміни та доповнення до Статуту вносяться також селищною радою за результатами місцевого референдуму.

 

3.Рішення про внесення змін та доповнень до Статуту приймається селищною радою не пізніше трьох місяців після подання проектів змін та доповнень.

 

4.Про внесення змін до Статуту селищний голова у п’ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію Статуту.

 

    

 

Стаття 83 Контроль за виконанням Статуту та його зберігання.

 

1.Контроль за виконанням Статуту здійснюють селищна рада, селищний голова, інші органи і особи в порядку передбаченому цим Статутом і чинним законодавством України.

 

2.Статут зберігається у Новогуйвинській селищній раді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНА

 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

 

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ,  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я №

 

 

 

35-та сесія селищної ради                                           сьомого скликання

 

від _________2018 року         

 

  

 

Про розроблення містобудівної документації

 

 

 

Заслухавши_______., яка ознайомила з заявою гр. Дембровського Б.Б., щодо виготовлення детального плану території земельних ділянок, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8, 19, 20, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р.№555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», Новогуйвинська селищна рада

 

 

 

ВИРІШИЛА:

 

 

 

1. Надати дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки для розміщення житлових будинків  в смт. Гуйва,  вул. Зелена орієнтовною площею 0,3000 га.

 

2. Замовником містобудівної документації, вказаної в п.1 визначити виконавчий комітет Новогуйвинської селищної ради.

 

3. Виконавчому комітету Новогуйвинської селищної ради забезпечити:

 

 3.1. Оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території.

 

3.2.Проведення громадських слухань для розгляду та узагальнення пропозицій громадськості до вищезазначеного проекту.

 

3.3. Подання завершеного проекту містобудівної документації на засідання сесії Новогуйвинської селищної ради для затвердження. 

 

4.Фінансувавання робіт з розробки детального плану території здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету та/або за рахунок коштів інших джерел, не заборонених законом.

 

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

 

 

 

                 Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ №_____

_____ сесія селищної ради                                           сьомого скликання

 

від «___» ___________ 2018 року  

 

Про затвердження

Положення про порядок та умови передачі

в оренду нерухомого майна комунальної власності

 

Заслухавши рекомендації комісії з питань законності, правопорядку та протидії корупції щодо необхідності затвердження «Положення про порядок та умови передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності» , керуючись ст.ст. 16, 26, 29, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97-ВР та Законом України «Про оренду державного і комунального майна», обговоривши дане питання, Новогуйвинська селищна рада

 

         ВИРІШИЛА:

1.Затвердити «Положення про порядок та умови передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Новогуйвинської селищної ради» (додаток №1)

2.Договори оренди нерухомого майна, що були укладені від імені територіальної громади в особі Новогуйвинської селищної ради, у разі необхідності підлягають приведенню у відповідність до затвердженого Положення.

3.Звіти про проведення незалежної оцінки об’єктів оренди, що були виконані понад три роки, підлягають поновленню при продовженні термінів дії договорів оренди або переукладенні договорів оренди на новий строк.

 4.Звіт про проведення незалежної оцінки об’єкту оренди може бути поновлено достроково до закінчення терміну дію договору за згодою Орендаря.

 5.Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника селищного голови Паньківа О.Б. та комісію з питань житлово-комунального господарства, управління комунальною власністю, економіки і підприємницької діяльності.    

 

Селищний голова                                                                 З.Г. Гончаренко      

 

 

Додаток до рішення

___ сесії Новогуйвинської селищної ради

сьомого скликання

№____ від «___» квітня 2018 року

Положення

про порядок та умови передачі в оренду нерухомого майна власності територіальної громади

 

1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

1.1.Це Положення розроблене відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду державного та комунального майна», з метою встановлення єдиного порядку передачі в оренду цілісних майнових комплексів (далі – ЦМК) та окремого індивідуально визначеного майна, що є власністю територіальної громади Новогуйвинської селищної ради.

 

1.2.Орендодавцями є:

-          Новогуйвинська селищна рада – щодо ЦМК, нерухомого (індивідуально визначеного) майна;

-          Комунальні підприємства Новогуйвинської селищної ради (у разі прийняття відповідного рішення Новогуйвинської селищною радою) – щодо нерухомого (індивідуально визначеного) майна, яке перебуває на балансі цих підприємств;

 

1.3.Орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

 

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди комунального майна з метою використання для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов’язана зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності.

 

1.4.Згода балансоутримувача нерухомого майна на укладення договору оренди не є обов’язковою.

 

1.5.Конкурсна комісія по укладанню договорів оренди Новогуйвинської селищної ради (далі – комісія) утворюється згідно з розпорядженням селищного голови. Комісія правомочна розглядати питання та приймати рішення простою більшістю голосів від її загального складу. Засідання оформляється протоколом, а прийнятті рішення мають рекомендаційний характер.    

  

2.ПЕРЕДАЧА В ОРЕНДУ МАЙНА

2.1. Дані про ЦМК, нерухоме майно та інше індивідуально визначене майно, яке може бути передано в оренду, постійно оновлюється (не рідше одного разу в рік) та розміщуються в обов’язковому порядку на веб-сайті Новогуйвинської селищної ради та можуть розміщуватися в інших ЗМІ.

 

2.2. З метою набуття права на оренду майна, фізична чи юридична особа звертається із заявою до відповідного орендодавця, згідно даного положення.

 

До заяви додається:

-          Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або свідоцтва про державну реєстрацію;

-          Копія довідки про взяття на облік платника податку;

-          Копія довідки про реєстрацію платника ПДВ;

-          Довіреність представника (належним чином засвідчена копія) із відповідними повноваженнями, в тому числі щодо визначення та узгодження розміру орендної плати;

 

Додатково додаються також:

-          Копії установчих документів, довідка від органів статистики (для юридичних осіб), довідка від органів державного казначейського обслуговування про наявність фінансування (для бюджетних установ та організацій);

-          Копії паспорту та індивідуального податкового номера (для фізичних осіб);

 

2.3. Для продовження терміну дії або переукладання договору оренди на новий строк орендар майна додає:

- належним чином оформлену довіреність (у разі представництва);

- копії установчих документів (для юридичних осіб);

- копії паспорту та індивідуального податкового номера (для фізичних осіб);

- копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або свідоцтва про державну реєстрацію;

- копію договору страхування орендованого майна;

- копія експертного звіту про незалежну оцінку об’єкта оренди;

 

2.4. Копії документів засвідчуються в установленому порядку, з накладанням відтиску печатки (у разі наявності), зазначенням дати, посади, прізвища ініціалів та підпису особи, що засвідчує копії. Заява реєструється орендодавцем за умови подання необхідного пакету документів. У разі подання неповного переліку документів, заява направляється Орендарю на доопрацювання.

 

2.5.Орендодавець замовляє звіт з проведення незалежної оцінки об’єкта оренди та його рецензування у випадках передбачених законодавством. Витрати пов’язані із виготовленням зазначеного звіту відшкодовуються Орендарем.

 

2.6.Орендодавець майна після погодження умов оренди розміщує в офіційному друкованому засобі масової інформації та на веб-сайті Новогуйвинської селищної ради оголошення про намір передати в оренду майно або відмовляє в укладенні договору оренди з повідомленням заявника.

В оголошенні вказується наступна інформація:

-          Назва об’єкта оренди, його місцезнаходження;

-          Відомості про балансоутримувача (у разі наявності);

-          Розрахунковий розмір орендної плати;

-          Адреса, номер телефону для подання відповідних заяв та пропозицій;

-          Кінцевий термін подання заяви;

-          Іншу необхідну інформацію;

 

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення Орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

 

Після закінчення строку приймання заяв, пропозиції, що надійшли, розглядаються на засіданні комісії. У разі надходження лише однієї заяви, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником, який компенсує Орендодавцю витрати за розміщення оголошення у ЗМІ.

У разі надходження двох і більше заяв, комісія оголошує конкурс на право оренди.

Договір оренди ЦМК, нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна, балансоутримувачем якого являється Новогуйвинська селищна рада, вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Право підпису від Орендодавця надається селищному голові на виконання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Договори оренди укладаються комунальними підприємствами Новогуйвинської селищної ради у разі прийняття відповідного рішення про делегування повноважень, а також у разі затвердження договору, який було попередньо укладено комунальним підприємством.

 

2.8. У разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк (не більше п’яти днів та без права продовження строку дії договору оренди) або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи громадської організації у сфері культури і мистецтв ( у тому числі національної творчої спілки або її члена під творчі майстерні), релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або інвалідів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей інвалідів, державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», Пенсійного фонду України та його органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження, вітчизняних видавництв та підприємств книго розповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди за погодженням комісії укладається з таким заявником без проведення конкурсу.

 

 

3.КОНКУРС НА ПРАВО ОРЕНДИ МАЙНА

 

3.1.Комісія приймає рішення про оголошення конкурсу та забезпечує його проведення.

 

3.2.За рішенням Новогуйвинської селищної ради на балансоутримувача майна, що планується передати в оренду,може бути покладено обов’язок проведення конкурсу.

 

3.3.Конкурс на право укладення договору оренди полягає у визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції від Орендаря та найкращих умов експлуатації об’єкта оренди з обов’язковим виконанням інших умов конкурсу.

 

3.4.Оголошення на проведення конкурсу повинно містити:

 

-          Інформацію про об’єкт (назва, місцезнаходження, а у разі оренди ЦМК – обсяг і основна номенклатура продукції, у т.ч. експортна, кількість і склад робочих місць, рівень прибутковості об’єкта за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, відомості про обтяження, тощо.)

-          Умови конкурсу;

-          Розмір початкової орендної плати (у випадку проведення оцінки);

-          Дата, час і місце проведення конкурсу;

-          Кінцевий термін прийняття документів на участь у конкурсі;

-          Інша інформація;

Оголошення про конкурс розміщується в ЗМІ не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення конкурсу.

 

3.5.Для у часті в конкурсі подається:

-          Заява на участь у конкурсі з інформацією, яка відповідає умовам конкурсу, зазначеним в оголошенні;

-          Матеріали, передбачені п. 2.2. цього Положення;

-          Підтвердження сплати гарантійного внеску на рахунок Орендодавця (у разі прийняття відповідного рішення комісією про визначення такого внеску).

-          Довідка про відсутність порушеної стосовно суб’єкта господарювання справи про банкрутство;

-          Засвідчену копію звіту про фінансові результати підприємства (юридичні особи);

-          Засвідчену копію декларації про доходи або звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку (для фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців);

 

3.6.Учасники конкурсу в окремому запечатаному конверті з позначкою «На конкурс по оренді» подають на розгляд комісії оформлену на фірмовому бланку (у разі наявності) та засвідчену печаткою (у разі наявності) і підписом уповноваженої особи конкурсну пропозицію.

В конкурсній пропозиції повинно бути зазначено:

-          зобов’язання щодо розміру місячної орендної плати за 1 кв.м., який не може бути меншим від зазначеного в оголошенні;

-          Термін, на який буде укладено договір оренди;

-          Виконання умов конкурсу;

-          Додаткові зобов’язання по експлуатації об’єкта оренди;

 

3.7.Комісія розкриває конверти з конкурсними пропозиціями. До конкурсу допускаються учасники,

пропозиції яких відповідають умовам. Конкурс проводиться в один етап. Пропозиція учасника, що являється найбільш економічно вигідною та відповідає вимогам конкурсу являється підставою для визначення його переможцем конкурсу.

3.8.Переможцем конкурсу відшкодовуються витрати з проведення незалежної експертної оцінки об’єкта оренди та розміщення оголошень.

3.9.Якщо після проведення конкурсу з вини Переможця не було укладено договір оренди, комісія має право оголосити новий конкурс на зазначений об’єкт оренди. Повторно до участі не допускається Переможець, з вини якого не було укладеного договір оренди.

 

 

Секретар                                                                                                      І.І. Каменська

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ   ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРОЕКТ

Р І Ш Е Н Н Я №

 

 

34-та сесія селищної ради                                            сьомого скликання

від ____________ 2018 року

Про встановлення місцевих податків та зборів

на території Новогуйвинської селищної ради

 

        Заслухавши інформацію економіста селищної ради, Ліщинської Н.П., про встановлення місцевих податків та зборів, керуючись статтею 26  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно статті 8, статті 10, статті 12,  статтей 212-216, 222, 223, 224 розділу VІ,  статтей 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271, 273, 274 розділу ХІІ, статтей 291-300 розділу ХІV, підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України із змінами (Закон України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ) та статтею 69 Бюджетного кодексу України, з метою збільшення надходжень до селищного бюджету, Новогуйвинська селищна рада  

Вирішила:

1. Встановити та затвердити на території селищної ради місцеві           податки і збори згідно чинного законодавства, а саме:

       1.1 податок на майно, в тому числі: податок на нерухоме майно,               відмінне від земельного податку, транспортний податок;

1.2 єдиний податок;

1.3 збір за місця для паркування транспортних засобів;

1.4 туристичний збір.

2. Встановити та затвердити ставки по акцизному податку з кінцевих продаж.

3. Затвердити Положення про  місцеві  податки  і  збори згідно з додатками .

4. Вважати таким, що втратило  чинність  з 01.01.2019р. рішення №413 24-ї сесії 7-го скликання від 16.06.2017 року «Про встановлення та затвердження місцевих податків і зборів на території Новогуйвинської селищної ради».

5. Затвердити Порядок і розміри відрахування до селищного бюджету частини чистого  прибутку (доходу) комунальними підприємствами та їх об’єднаннями, що перебувають у спільній власності Новогуйвинської територіальної громади.

6. Керівникам комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, які належать до спільної власності територіальної громади Новогуйвинської селищної ради, забезпечити надходження до селищного бюджету частини чистого прибутку (доходу) відповідно до встановленого нормативу.

7. Рішення набирає чинності з 1 січня 2019р.

8. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника селищного голови Руцьку Л.А. та на постійну депутатську комісію з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету та фінансів.

        

 

         Селищний голова                                                                 З.Г.Гончаренко

 

Додаток № 1

                                                   до рішення 24-ї сесії

7 –го скликання

                                       №---- від ___ ---------- 2018р.

                                                                        

 

Положення

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням селищної ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на
60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх
кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

4.2. Селищна рада встановлює пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

4.3. Пільги з податку, передбачені підпунктами 4.1 та 4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 4.1 цього пункту;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

5. Ставка податку

5.1. Ставки податку для

а) об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням селищної ради без врахування   місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі :

-                  для фізичних осіб – 0% ставки податку для об’єктів визначених абзацом в) та г`) підпунктом 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України;

                                                     - 0,5% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м. бази оподаткування для об’єктів визначених абзацом а), б) та г) підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статі 14 Податкового Кодексу України;

- для юридичних осіб – 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування

б) об’єктів нежитлової нерухомості без врахування   місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі :

- для фізичних осіб – 0% ставки податку господарські (прибудинкові)будівлі, визначені абзацом е)підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України ;

                                 - 0,5% ставки податку для об’єктів , визначених підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України крім абзаца е) цього підпункту ;

 

- для юридичних осіб – 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування .

6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 4.1 пункту 4 даного положення, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 4.1 пункту 4 даного положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 4.1 пункту 4 даного положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлового нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із  загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

     7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 даного положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до
20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у селищній місцевості через каси селищних рад за квитанцією про прийняття податків.

10. Строки сплати податку

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

 

 

 

Секретар селищної ради                                                   І.І.Каменська

 

Додаток № 2

 

                                                   до рішення 34-ї сесії

 

7 –го скликання

 

                                       №______від___ _______2018р.

 

 

 

 

 

Положення

 

про транспортний податок

 

1. Платники податку

 

     1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного положення є об'єктами оподаткування.

 

2. Об'єкт оподаткування

 

   2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального";

 

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

 

3. База оподаткування

 

   3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного положення .

 

 

 

4. Ставка податку

 

   4.1 Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного положення.

 

5. Податковий період

 

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

6. Порядок обчислення та сплати податку

 

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

 

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

 

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня
2018 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

 

З 1 квітня 2018 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами , за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

 

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

6.4. Платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

 

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

 

6.8 У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього положення є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

 

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

6.9 У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього положення є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

 

6.10 Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

 

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

 

б) розміру ставки податку;

 

в) нарахованої суми податку.

 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведення звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 

7. Порядок сплати податку

 

   7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

8. Строки сплати податку

 

   8.1. Транспортний податок сплачується:

 

а) фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

 

б) юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

 

 

Секретар селищної ради                                                          І.І.Каменська

Додаток № 3

                                                   до рішення 34-ї сесії

7 –го скликання

                                       №____від _________ 2018р.

                                                                        

 

 

Положення

про збір за місця для паркування транспортних засобів.

1. Платники збору

1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням селищної ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням селищної ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом селищної ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I Податкового Кодексу.

2. Об’єкт і база оподаткування збором

2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням селищної ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

3. Ставки збору

3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпеченням паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,075 відсотків мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.2. При визначенні ставки збору селищна рада враховує місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

4. Особливості встановлення збору

4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною селищною радою.

5. Порядок обчислення та строки сплати збору

5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 

 

Секретар селищної ради                                                          І.І.Каменська

 

Додаток № 4

 

                                                   до рішення 34 сесії

 

7 –го скликання

 

                                        №______ від ________ 2018р.

 

                                                                      

 

 

 

 

 

Порядок і розміри

 

відрахування до селищного бюджету частини чистого прибутку (доходу) комунальними підприємствами та їх об’єднаннями, що перебувають у спільній власності Новогуйвинської територіальної громади

 

 

 

         1. Відповідно до Порядку і нормативів комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання здійснюють відрахування до загального фонду селищного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

 

         2. Відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності здійснюються комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, які належать до спільної власності територіальної громади Новогуйвинської селищної ради, у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 

         3. Частина чистого прибутку (доходу), яка підлягає сплаті до селищного бюджету, визначається комунальними підприємствами відповідно до форми розрахунку, встановленої Житомирською обєднаною державною податковою інспекцією, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств.

 

         Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається комунальними підприємствами до органів Житомирської обєднаної державної податкової інспекції у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

 

         4. Сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду селищного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби.

 

 

 

         Секретар селищної ради                                             І.І.Каменська

 

 

Додаток № 5

 

                                                   до рішення 34-ї сесії

 

7 –го скликання

 

                                        №____ від ________2018р

 

 

 

 

 

Положення

 

про туристичний збір

 

1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

 

2. Платники збору

 

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення селищної ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

 

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

 

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

 

б) особи, які прибули у відрядження;

 

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

 

г) ветерани війни;

 

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

 

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

 

е) діти віком до 18 років;

 

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

 

3. Ставка збору

 

   3.1. Ставка встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4 даного положення.

 

4. База справляння збору

 

4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 даного положення, за вирахуванням податку на додану вартість.

 

   4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

 

5. Податкові агенти

 

Згідно з рішенням селищної ради справляння збору може здійснюватися:

 

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

 

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

 

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються селищною радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

 

6. Особливості справляння збору

 

6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

 

7. Порядок сплати збору

 

           7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

 

           7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

 

             7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу".

 

 

 

 

 

Секретар селищної ради                                                               І.І.Каменська

 

 

                               Додаток № 6

 

                                                   до рішення 34-ї сесії

 

7 –го скликання

 

                                      №-______від _______ 2018р

 

 

 

 

 

Положення

 

про єдиний податок

 

1. Загальні положення

 

Єдиний податок згідно ст. 10 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків, який є обов’язковим для встановлення селищною радою.

 

1.1. У цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

 

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

 

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

 

1.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

 

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

 

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

 

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

 

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

 

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

 

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 50000000 гривень;

 

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

 

 

2. Платники

 

2.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

 

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом України.

 

2.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів'я тварин.

 

2.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

 

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

 

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

 

особу, утворену шляхом перетворення.

 

2.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

2.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

2.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

2.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

 

 

3. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

 

3.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

 

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей),парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

 

2) обмін іноземної валюти;

 

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

 

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

 

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

 

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового Кодексу України;

 

7) діяльність з управління підприємствами;

 

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

 

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

 

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

 

        3.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

 

         3.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

 

         3.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

 

         3.5. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

 

        3.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

 

        3.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

 

         3.8. платники податку, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

 

 

3 ¹. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

 

   3 ¹.1. суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

 

     3 ¹.2.  суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

 

   3 ¹.3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

   1.6. Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

     1.7. Для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

 

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

 

2) послуги з ремонту взуття;

 

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

 

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

 

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

 

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

 

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

 

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

 

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

 

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

 

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

 

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

 

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

 

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

 

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

 

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

 

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

 

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

 

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

 

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

 

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

 

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

 

23) послуги з ремонту годинників;

 

24) послуги з ремонту велосипедів;

 

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

 

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

 

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

 

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

 

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

 

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

 

31) послуги з виконання фоторобіт;

 

32) послуги з оброблення плівок;

 

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

 

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

 

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

 

36) послуги перукарень;

 

37) ритуальні послуги;

 

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

 

39) послуги домашньої прислуги;

 

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

 

 

4. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп

 

4.1.Доходом платника єдиного податку є:

 

1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 4.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

 

2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 4.3 цієї статті.

 

4.2. При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

 

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 

4.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

 

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

 

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом.

 

4.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

 

4.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

 

4.6. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом.

 

4.7. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

 

4.8. У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

 

4.9. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового Кодексу.

 

4.10. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

 

4.11. До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

 

1) суми податку на додану вартість;

 

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

 

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

 

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

 

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

 

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

 

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом;

 

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

 

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

 

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим Кодексом.

 

4.13. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до розділу 8 цього положення.

 

4.14. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

 

4.15. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

 

4.16. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

 

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 4 розділу 1 цього Положення.

 

 

 

4 ¹. Об'єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи

 

4 ¹.1. Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

 

4¹.2. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом.

 

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом.

 

 

 

5. Ставки єдиного податку

 

5.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

 

5.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються селищною радою для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

 

1) для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

 

2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру прожиткового мінімуму.

 

5.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

 

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим Кодексом;

 

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 5.3 цього розділу.

 

5.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

 

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 4 розділу 1 цього положення;

 

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

 

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

 

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

 

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 4 розділу 1 цього положення відповідно.

 

5.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 5.3 даного розділу:

 

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 4 розділу 1 цього положення;

 

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

 

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

5.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 

5.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї селищної ради, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

 

5.8. Ставки, встановлені пунктами 5.3 - 5.5 цього положення, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

 

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 4 розділу 1 цього положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

 

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

 

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 4 розділу 1 цього положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

 

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

 

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 4 розділі 1 цього положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом.

 

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 4 розділі 1 цього положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 5.3 цього розділу, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом.

 

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

 

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

 

а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

 

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу;

 

в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

 

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

 

5.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

 

5.9.1. для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;

 

5.9.2. для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;

 

5.9.3. для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;

 

5.9.4. для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19

 

5.9.5. для земель водного фонду – 2,43;

 

5.9.6. для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33.

 

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

6. Податковий (звітний) період

 

6.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

 

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

6.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

 

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

 

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

 

6.3. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

 

6.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

 

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

 

6.5. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

 

6.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

 

6.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

 

 

 

7. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

 

7.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

 

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

 

У разі якщо селищна рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу.

 

7.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

7.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

7.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

 

7.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

7.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 7.1 і пункту 7.5 даного положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

 

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим Кодексом.

 

7.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

7.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 

7.9. Платники єдиного податку четвертої групи:

 

7.9.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу;

 

7.9.2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

 

у I кварталі - 10 відсотків;

 

у II кварталі - 10 відсотків;

 

у III кварталі - 50 відсотків;

 

у IV кварталі - 30 відсотків;

 

7.9.3. утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 7.9.2 даного положення;

 

7.9.4. що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;

 

7.9.5. зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

 

уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

 

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;

 

7.9.6. у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;

 

7.9.7. у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;

 

7.9.8. перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

 

8. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

 

8.1. Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 8.1.1 - 8.1.3 даного положення.

 

8.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

 

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

 

8.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

 

8.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Податкового Кодексу.

 

8.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 7.1 розділу 7 цього положення.

 

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

 

8.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

 

8.4. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

 

8.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 1.4 розділу 1 цього положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 8.5.1 - 8.5.5 даного положення.

 

8.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього положення, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом.

 

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 7.1 розділу 7 цього положення.

 

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

 

8.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

 

1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 7.1 розділу 7 цього положення;

 

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

 

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

 

8.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

 

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

 

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

 

8.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

 

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 Податкового Кодексу;

 

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 5.3 розділу 5 цього положення

 

(у разі перевищення обсягу доходу).

 

8.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

 

8.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

 

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

 

8.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 8.5 і 8.6 даного положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим Кодексом.

 

8.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

 

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 8.5 і 8.6 даного положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

 

8.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 8.2 і 8.3 даного положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового Кодексу.

 

8.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

 

першої групи;

 

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

 

 

 

9. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

 

         9.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

 

1) податку на прибуток підприємств;

 

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

 

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 5.3 розділу 5 цього положення, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

 

4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

 

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

 

9.2 Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 9.1 цього розділу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені Податковим Кодексом.

 

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

 

9.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

 

9.4. Дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV Податкового Кодексу.

 

 

 

10. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку

 

 

 

10.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

 

10.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

 

10.3. У разі відсутності визначених Податковим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

 

10.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

 

10.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

 

10.6. Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

 

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

 

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

 

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового Кодексу.

 

10.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

 

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

 

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

 

3) місце провадження господарської діяльності;

 

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

 

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

 

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

 

7) дата реєстрації;

 

8) види господарської діяльності;

 

9) дата анулювання реєстрації.

 

10.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 10.7 цього розділу вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 

10.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

 

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

10.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

 

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

 

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

 

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового Кодексу;

 

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 

10.11. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

 

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 1.4 та пункту 1.5-¹ розділу 1 цього положення у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Податкового Кодексу. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 

10.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового Кодексу.

 

10.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

 

податковий номер (для юридичної особи);

 

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

 

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

 

ставку єдиного податку;

 

групу платника податку;

 

види господарської діяльності;

 

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 

 

 

11. Відповідальність платника єдиного податку.

 

 

 

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

 

 

 

 

 

 

Секретар селищної ради                                                         І.І.Каменська

 

 

Додаток № 7

 

                                                   до рішення 34-ї сесії

 

7 –го скликання

 

                                      №_____від _________2018р.

 

                                                                      

 

 

 

 

 

Положення

 

про акцизний податок

 

 

 

1.Платники податку

 

Платниками податку є:

 

Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

 

2.Об'єкти оподаткування

 

Об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу України

 

3. База оподаткування

 

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 ст.214 Податкового Кодексу України

 

4. Підакцизні товари та ставки податку

 

4.1 До підакцизних товарів належать:

 

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

 

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

 

пальне;

 

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

 

електрична енергія.

 

4.2. Ставки податку .

 

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до відповідно до пункту 2, ставка податку встановлюються за рішенням селищної ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

 

5. Дата виникнення податкових зобов'язань

 

           Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

 

У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов'язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

 

6. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів

 

       6.1 Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалерними та специфічними ставками.

 

       6.2. При визначенні податкового зобов'язання на сигарети одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалерною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов'язання.

 

         6.3. За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

 

         6.4. Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, та правильності нарахування акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, здійснюють контролюючі органи.

 

 

 

7. Порядок і строки сплати податку

 

Сплата податку при реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

 

7.1. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 

7.2. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

 

8. Складення та подання декларації з акцизного податку

 

8.1. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

 

8.2.Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового Кодексу України.

 

Секретар селищної ради                                                       І.І.Каменська

 

Доповнено

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

35-та сесія селищної ради                                          сьомого скликання

від ___ ________________2018 року

 

 

Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки у власність

 

 

Розглянувши заяву Лагомін О.В. щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій", ст. 12, 38, 39, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Надати (відмовити у наданні) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. Лагомін Олені Вікторівні, орієнтовною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража в смт. Гуйва на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області;

2. Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є комерційним ризиком замовника.

3. Замовнику надати до селищної ради погоджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для затвердження його на сесії селищної ради та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

                

Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

 

УКРАЇНА

 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

 

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ,  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я №

 

 

 

«35»-а сесія селищної ради                                                  сьомого скликання

 

від _________2018 року         

 

  

 

Про розроблення містобудівної документації

 

Заслухавши_____________, яка ознайомила з заявою гр. Рудик Г.В. та Решетар А.І., щодо виготовлення детального плану території земельних ділянок, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8, 19, 20, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р.№555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», Новогуйвинська селищна рада

 

 

 

ВИРІШИЛА:

 

 

 

1. Надати дозвіл на розроблення детального плану території земельної  ділянки орієнтовною площею 0,1225 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Гуйва Новогуйвинської селищної ради.

 

2. Замовником містобудівної документації, вказаної в п.1 визначити виконавчий комітет Новогуйвинської селищної ради.

 

3. Виконавчому комітету Новогуйвинської селищної ради забезпечити:

 

 3.1. Оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території.

 

3.2.Проведення громадських слухань для розгляду та узагальнення пропозицій громадськості до вищезазначеного проекту.

 

3.3. Подання завершеного проекту містобудівної документації на засідання сесії Новогуйвинської селищної ради для затвердження. 

 

4.Фінансувавання робіт з розробки детального плану території здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету та/або за рахунок коштів інших джерел, не заборонених законом.

 

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

 

 

 

                 Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

 

 

 

УКРАЇНА

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ,  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я №

 

«35»-а сесія селищної ради                                          сьомого скликання

від _________2018 року         

  

Про розроблення містобудівної документації

Заслухавши_____________, яка ознайомила з заявами гр. Лагомін О.В., щодо виготовлення детального плану території земельних ділянок, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8, 19, 20, 21, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р.№555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», Новогуйвинська селищна рада

 

ВИРІШИЛА:

 

1. Надати дозвіл на розроблення детального плану території земельної  ділянки:

- орієнтовною площею 0,0500 га для розміщення  гаража в смт. Гуйва на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району.

- орієнтовною площею 0,1000 га для розміщення  житлового будинку в смт. Гуйва на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району.

2. Замовником містобудівної документації, вказаної в п.1 визначити виконавчий комітет Новогуйвинської селищної ради.

3. Виконавчому комітету Новогуйвинської селищної ради забезпечити:

 3.1. Оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території.

3.2.Проведення громадських слухань для розгляду та узагальнення пропозицій громадськості до вищезазначеного проекту.

3.3. Подання завершеного проекту містобудівної документації на засідання сесії Новогуйвинської селищної ради для затвердження. 

4.Фінансувавання робіт з розробки детального плану території здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету та/або за рахунок коштів інших джерел, не заборонених законом.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

 

                 Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

35-та сесія селищної ради                                          сьомого скликання

від ___ ________________2018 року

 

 

Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки у власність

 

 

Розглянувши заяви: Потайчук А.В.,  Хаюк Т.С., Хаюк С.М., Свіжевський Я.О., Хмара О.С.,  Тарасюк О.В., Донченко М.М., Гарманчук В.Ю., Лагомін О.В., щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій", ст. 12, 38, 39, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Надати (відмовити у наданні) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину:

- Потайчук Анатолії Володимировичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Хаюк Тетяні Сергіївні, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, ряд 1, № 6 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Хаюк Сергію Миколайовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, ряд 1, № 7 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Свіжевському Ярославу Олександровичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Хмарі Олександру Сергійовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Тарасюк Ользі Володимирівні, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Донченко Михайлу Миколайовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Гарманчук Віталію Юрійовичу, орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража в смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

- Лагомін Олені Вікторівні, орієнтовною площею 0,0600 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району;

2. Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є комерційним ризиком замовника.

3. Замовникам надати до селищної ради погоджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для затвердження його на сесії селищної ради та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

                

Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

 

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

 

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

 

 

35-та сесія селищної ради                                          сьомого скликання

 

від ___ ________________2018 року

 

 

 

Про продовження терміну дії

 

дозволу на виготовлення технічної документації

 

щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі

 

 

 

Розглянувши заяву Закшевського О.С. щодо поновлення терміну дії рішення Новогуйвинської селищної ради №192 від 17.08.2016 року, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про землеустрій", ст. 12, 38, 39, 116, 118, 121 Земельного Кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

 

 

 

ВИРІШИЛА:

 

 

 

 Продовжити термін дії рішення 12-ої сесії Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №192 від 17.08.2016 року, яким надано дозвіл Закшевському Олексію Станіславовичу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0400 га, кадастровий номер 1822055600:02:001:0193, яка знаходиться в оренді згідно договору оренди землі №040620900004 від 29.03.2006 р. в смт. Гуйва на території Новогуйвинської селищної ради, на невизначений строк.

 

 

 

 

 

Селищний голова                                           З.Г. Гончаренко

УКРАЇНА

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ,  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я №

 

35-та сесія селищної ради                                            сьомого скликання

від            2018 року            

 

Про затвердження проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки у власність

 

Заслухавши заяви: Лагомін Д.С., Лагомин І.С., Баренко Є.О., Буланова О.В., та проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи рекомендації комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, обговоривши дане питання та керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12, 20, 33, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, Новогуйвинська селищна рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр.:

- Лагомін Денису Станіславовичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №398 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1136).

- Лагомін Іллі Станіславовичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №399 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1134).

- Баренко Євгену Олександровичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №349 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1112).

- Булановій Олені Вікторівні, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №387 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1929).

2. Передати безкоштовно у власність земельну ділянку                                 гр.:

- Лагомін Денису Станіславовичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №398 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1136).

- Лагомін Іллі Станіславовичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №399 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1134).

- Баренко Євгену Олександровичу, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №349 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1112).

- Булановій Олені Вікторівні, площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Гуйва, ділянка №387 на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (кадастровий номер 1822055600:01:000:1929).

3. Громадянам оформити право власності на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

Селищний голова                                                         З. Г. Гончаренко

 

УКРАЇНА

НОВОГУЙВИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ    ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ПРОЕКТ Р І Ш Е Н Н Я №

 

35-та сесія селищної ради                                            сьомого скликання

від  __ травня 2018 року

 

Про встановлення ставок та пільг

із сплати земельного податку на 2019 рік

 

        Заслухавши інформацію____, про встановлення ставок та пільг

із сплати земельного податку на 2019 рік, керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 Податкового Кодексу України та пунктом 24 частини першої  статті 26  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», беручи до уваги висновки депутатських комісій з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету та фінансів Новогуйвинська селищна рада  

 

В И Р І Ш И Л А:

 

1.Встановити  на території Новогуйвинської селищної ради:

1)ставки земельного податку згідно з додатком 1;

2)пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового Кодексу України, за переліком згідно з додатком 2;

2.Оприлюднити дане рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб.

3.Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету та фінансів.

4.Рішення селищної ради від 16.06.2017 року № 413 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Новогуйвинської селищної ради», вважати таким, що втратило чинність.

5.Рішення набирає чинності  з 1 січня  2019 року.

       

Селищний голова                                                                 З.Г.Гончаренко

 

Додаток 1
до рішення про встановлення ставок
та пільг із сплати земельного податку

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Новогуйвинської селищної ради

від ____ _____________________ 2018р. № ______

СТАВКИ
земельного податку¹

Ставки встановлюються на 2019 рік та вводяться в дію
з 01січня 2018 року.

 

Адміністративно-територіальні одиниці або населені пункти, або території об’єднаних територіальних громад, на які поширюється дія рішення Новогуйвинської селищної ради:

Код області	Код району	Код згідно з КОАТУУ	Найменування адміністративно-територіальної одиниці або населеного пункту, або території об’єднаної територіальної громади
18	1822055000	1822055900 1822055600 1822055300	Новогуйвинська селищна рада

 

Вид цільового призначення земель2		Ставки податку3 (відсотків нормативної грошової оцінки)
		за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)		за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено